Ст 164 коап

Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 164. Нарушение порядка осуществления хозяйственной деятельности

Осуществление хозяйственной деятельности без государственной регистрации как субъекта хозяйствования или без получения лицензии на осуществление определенного вида хозяйственной деятельности, подлежащей лицензированию согласно закону, или осуществление таких видов хозяйственной деятельности с нарушением условий лицензирования, а также без получения разрешения, другого документа разрешительного характера, если его получение предусмотрено законом (кроме случаев применения принципа молчаливого согласия) —

влечет наложение штрафа от одной тысячи до двух тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией изготовленной продукции, орудий производства, сырья и денег, полученных в результате совершения этого административного правонарушения, или без таковой.

Действия, предусмотренные частью первой настоящей статьи, совершенные лицом, которое в течение года было подвергнуто административному взысканию за такое же правонарушение, или связанные с получением дохода в крупных размерах, —

влекут за собой наложение штрафа от двух тысяч до пяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией изготовленной продукции, орудий производства, сырья и денег, полученных в результате совершения этого административного правонарушения.

Предоставление субъектом хозяйствования разрешительном органу или администратору недостоверной информации о соответствии материально-технической базы требованиям законодательства —

влечет наложение штрафа от одной тысячи до двух тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

Примечание. Получение дохода в крупных размерах имеет место, когда его сумма в тысячу и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 16.11.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 164 КУпАП в останній чинній редакції від 28 червня 2015 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАПП (статті 1 — 212-20)

Розділ II. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

II. Особлива частина

Глава 12. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), —

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства —

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тема: Ст. 164 КУоАП, нюансы (или Как отгавкаться в суде?).

Опции темы
Отображение
  • Линейный вид
  • Комбинированный вид
  • Древовидный вид

Ст. 164 КУоАП, нюансы (или Как отгавкаться в суде?).

Здравствуйте, господа юристы и сочувствующие.

Ни для кого не секрет, что сейчас, как и раньше, многие граждане пытаются свести концы с концами и как-то продержаться на плаву, выполняя те или иные работы, оказывая услуги «неофициально» — без регистрации предпринимательской деятельности. Почему так — да просто доход некоторых «мелких бизнесменов» настолько мал, что заплатить государству даже минимум в 300-400 грн/месяц им тяжело. Да и боятся, не хотят связываться с налоговой и пр. В общем — работают незаконно, нарушая ст. 164 КУоАП.

Ситуация: некая гражданка А работает «маникюршей» — принимает клиентов на дому и выезжает по вызовам. Рекламирует свои услуги в газете (систематически). И вот, например, вызывают эту гражданку А на дом — сделать маникюр. Приехала, работу выполнила, деньги получила. И тут: гоп-стоп, мы подошли из-за угла! Налоговая, незаконное предпринимательство, до 1700 грн. штраф.

Вопрос: возможно ли в данном случае законное применение ст. 164 КУоАП — осуществление хоз. деятельности без гос. регистрации? Как отгавкаться в суде, если нет желания платить штраф?

В ст. 164 КУоАП сказано — наказуемо осуществление ХОЗЯЙСТВЕННОЙ деятельности без гос. регистрации (. ).

Определение ХОЗЯЙСТВЕННОЙ деятельности даёт ХКУ (ст. 3 ч. 2): «Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями.»

И далее, ст. 42 ХКУ: «Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.»

Таким образом, хоз. деятельность с целью получения прибыли — это ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО, а предпринимательство — это СИСТЕМАТИЧЕСКАЯ хоз. деятельность с целью получения прибыли.

Можно ли, защищаясь в суде, сделать упор на то, что, мол, услуга была оказана лишь один раз (в первый — он же последний), а значит, не выполняется условие ст. 42 ХКУ (систематичность хоз. деятельности) — следовательно, однократный «сеанс маникюра» нельзя считать хоз. деятельностью и предпринимательством? Является ли, например, стопка газет с объявлениями злосчастной А доказательством, что «систематичность» имела место быть? Или же — объявления, мол, давала, но клиентов не было (поди — проверяй)? И какое наказание следует, если не по 164 КУоАП?

Хотелось бы узнать Ваше мнение.

Ст 164 коап

В связи с принятием Закона № 5502-17 в Интернете появилась масса публикаций с самыми разнообразными прогнозами в отношении рынка услуг Украины, а в среде возящей братии ходят невероятные слухи о предстоящих репрессиях против нелегалов. Прогнозы развития ситуации имеют самые различные варианты, начиная от «ничего не произойдёт» и до «кто-то хочет монополизировать рынок». В любом случае, стоит реально взглянуть на свершившиеся изменения и попробовать разобраться.

Нелегальных таксистов будут штрафовать на сумму от 1,7 тысячи гривен до 8,5 тысячи гривен с конфискацией транспортного средства. Об этом заявил начальник управления государственного контроля и надзора за безопасностью наземного транспорта «Укртрансинспекция» Богдан Свищовский.

«Если говорить о нелегалах, то можно устанавливать штрафные санкции согласно статьи 164 Административного кодекса — минимально 1700 гривен плюс к конфискации транспортного средства. А если он попадется во второй раз, то сумма будет от 1,7 тысячи до 8,5 тысячи гривен. И также можно говорить о конфискации и транспортного средства», — заявил он, передает ZN,UA.

Основной упор делается на то, что представители нелегального извоза будут привлекаться к административной ответственности на основании статьи 164 Кодекса Украины об Административных Правонарушениях.

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства —

тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Как видим, для первого раза, в случае признания факта правонарушения, на нарушителя может быть наложен штраф в размере от 340 до 1700 гривен, и поставлен вопрос о конфискации незаконной выручки и автомобиля как орудия производства. То есть конфискация автомобиля, на усмотрение органа рассматривающего дело, может быть уже и при первом нарушении. В случае повторного нарушения в течение года, за это же самое правонарушение, возможно применение штрафа в размере от 1700 до 8500 гривен, и безусловная конфискация автомобиля.

Административные дела о правонарушениях предусмотренных ст.164 рассматриваются судами на основании ст.221.

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені 164, цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Содержание статьи 164 Законом №5502-17 не менялось, но в статью 255 КоУАП были внесены изменения. Ст.255 оговаривает перечень контролирующих органов имеющих право составлять протоколы о тех или иных административных правонарушениях, с указанием номеров статей, по которым представитель определённого контролирующего органа имеет право составить протокол. С вступлением в силу Закона №5502-17, право составлять протокол об административном правонарушении предусмотренным ст.164, получила инспекция по безопасности на наземном транспорте.

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про
адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ 164 ;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (статті 164 — в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів);

фінансових органів (статті 164, 164-1);

органів державної податкової служби (статті 164)

Как видно из ст.255, кроме инспекции по безопасности на наземном транспорте составить протокол о правонарушении по ст.164 могут представители МВД, налоговой инспекции и финансовых органов местной власти. Причём таким правом они обладают уже достаточно давно.

Содержание протокола определяется ст.256 КоУАП.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне
правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце,
час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в
протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо
змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Перечень фактических доказательств правонарушения оговорены в ст.251 КоУАП.

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В связи с тем, что правонарушения, предусмотренные ст.164 КоУАП рассматриваются только в суде, то и оценку доказательств может провести только суд. В данном случае представитель контролирующих органов, составивших протокол, таковую не производит, а только фиксирует факт правонарушения и наличие наявных доказательств в протоколе.

Оценка доказательств происходит в суде на основании ст.252 КоУАП.

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Методы, понятие, принадлежность и допустимость доказательств, и обязанность доказать свою правоту для обеих сторон оговаривает «Кодекс административного судопроизводства Украины».

Стаття 69. Поняття доказів
1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
2.Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Стаття 70. Належність та допустимість доказів
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71. Обов’язок доказування 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
3. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і
витребує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується.
Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Какие выводы можно сделать из приведённых выше статей касающихся административного производства.

— Содержание санкций за нелегальный извоз, в аспекте ст.164, иногда искажается в средствах массовой информации, хотя и не далеко от истины.

— Контролирующие предпринимательскую деятельность органы, и ранее имели возможность составлять материалы по ст.164 КоУАП на нелегальных извозчиков, но в силу не выясненных обстоятельств не делали этого.

— Вполне возможно, что новая инспекция по безопасности на наземном транспорте проявит определённое, ситуативное, служебное рвение с целью доказать необходимость своего существования. Но смущает численный состав этой инспекции.

— Вызывает массу вопросов доказательная база при фиксации правонарушения. Что именно будет использоваться для веской аргументации факта нарушения, пока неизвестно.

— Мало кто сомневается в непредсказуемости наших судов. Совершенно не понятно как будет суд оценивать предоставленные в протоколе доказательства правонарушения, и какие именно неоспоримые факты суд будет принимать во внимание, при объективном исследовании всех обстоятельств дела и руководствуясь законом и правосознанием.
На чью сторону встанет судья, в случае рассмотрения дела о незаконном извозе, и как он оценит предоставленные доказательства, сказать трудно.

— Правонарушитель не освобождается от необходимости доказывать свою невиновность в рамках административного производства.

В любом случае, остаётся только, проявив терпение, дождаться последствий этих трансформаций нормативной базы перевозок, что бы объективно оценить их результаты.

Поліцейські не мають права складати протоколи про притягнення до відповідальності за ст. 164 “Порушення порядку провадження господарської діяльності”. (Рішення суду ч.1 ст.164 КУпАП)

До нас звернувся черговий клієнт, з необхідністю надання правової допомоги. Стосовно нього патрульні УПП м.Одеси склали адміністративний протокол за перевезення пасажирів без ліцензії (ст. 164 КУпАП). Оскільки чоловік був упевнений, що не вчиняв адміністративного правопорушення він звернувся за захистом своїх порушених прав.

Під час аналізу матеріалів справи, з’ясувалося, що працівники правоохоронного органу вийшли за межі наданих їм повноважень, та складали протоколи за ті порушення за які не мали права складати, оскільки норми КУпАП їм це не дозволяють.

РЕЗУЛЬТАТ:

Суд уважно вивчивши матеріали справи прийняв обґрунтоване та законне рішення.

Права та інтереси клієнта захищав адвокат Євген Стельмах.

Рішення суду:

Примітка:

Порушення ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 8500 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.