Коап 842

Кодекс РФ об административных правонарушениях:

Статья 8.42 КоАП РФ. Нарушение специального режима осуществления хозяйственной и иной деятельности на прибрежной защитной полосе водного объекта, водоохранной зоны водного объекта либо режима осуществления хозяйственной и иной деятельности на территории зоны санитарной охраны источников питьевого и хозяйственно-бытового водоснабжения

1. Использование прибрежной защитной полосы водного объекта, водоохранной зоны водного объекта с нарушением ограничений хозяйственной и иной деятельности —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от трех тысяч до четырех тысяч пятисот рублей; на должностных лиц — от восьми тысяч до двенадцати тысяч рублей; на юридических лиц — от двухсот тысяч до четырехсот тысяч рублей.

2. Использование зоны санитарной охраны источников питьевого и хозяйственно-бытового водоснабжения с нарушением ограничений, установленных санитарными правилами и нормами в соответствии с законодательством о санитарно-эпидемиологическом благополучии населения, —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от трех тысяч до пяти тысяч рублей; на должностных лиц — от десяти тысяч до пятнадцати тысяч рублей; на юридических лиц — от трехсот тысяч до пятисот тысяч рублей.

Вернуться к оглавлению : КоАП РФ с последними изменениями (в действующей редакции)

Статья 842 ГК РФ. Вклады в пользу третьих лиц (действующая редакция)

1. Вклад может быть внесен в банк на имя определенного третьего лица. Если иное не предусмотрено договором банковского вклада, такое лицо приобретает права вкладчика с момента предъявления им к банку первого требования, основанного на этих правах, либо выражения им банку иным способом намерения воспользоваться такими правами.

Указание имени гражданина (статья 19) или наименования юридического лица (статья 54), в пользу которого вносится вклад, является существенным условием соответствующего договора банковского вклада.

Договор банковского вклада в пользу гражданина, умершего к моменту заключения договора, либо не существующего к этому моменту юридического лица ничтожен.

2. До выражения третьим лицом намерения воспользоваться правами вкладчика лицо, заключившее договор банковского вклада, может воспользоваться правами вкладчика в отношении внесенных им на счет по вкладу денежных средств.

3. Правила о договоре в пользу третьего лица (статья 430) применяются к договору банковского вклада в пользу третьего лица, если это не противоречит правилам настоящей статьи и существу банковского вклада.

  • URL
  • HTML
  • BB-код
  • Текст

Комментарий к ст. 842 ГК РФ

1. В п. 1 комментируемой статьи законодатель допускает возможность заключить договор банковского вклада в пользу третьего лица. Такой договор должен содержать указание о том, что в будущем третье лицо может приобрести средства по вкладу. Такое лицо приобретает права вкладчика с момента предъявления им первого требования к банку или выражения своего намерения воспользоваться вкладом.

Существенным условием договора в пользу третьего лица выступает указание необходимых сведений об имени гражданина или наименовании юридического лица, в пользу которых будет вноситься вклад, иначе договоре считается незаключенным.

Не допускается заключение договора банковского вклада в пользу:

— юридического лица, не существующего на момент заключения договора;

— умершего к этому моменту гражданина;

— не родившегося к моменту заключения договора ребенка.

В противном случае договор будет считаться ничтожным.

Примером договора банковского вклада в пользу третьего лица служат целевые вклады на детей, в соответствии с условиями которого ребенок может воспользоваться таким вкладом по достижении 16 лет.

2. Пункт 2 комментируемой статьи устанавливает срок, в течение которого лицо, заключившее договор банковского вклада в пользу третьего лица, пользуется всеми правами вкладчика по данному вкладу, в том числе правом изменить условия договора вклада либо прекратить его. Такой срок ставится в зависимость от момента использования третьими лицами своих прав по вкладу.

Как только третье лицо выразит намерение использовать права вкладчика, лицо, заключившее договор банковского вклада, лишается любых прав в отношении денежных средств по вкладу.

3. Согласно п. 3 комментируемой статьи к договору банковского вклада в пользу третьего лица применяются нормы ст. 430 ГК РФ, содержащие правила о договоре в пользу третьего лица. Данные правила не должны противоречить правилам комментируемой статьи и существу самого банковского вклада.

4. Применимое законодательство:

— ФЗ от 02.12.1990 N 395-1 «О банках и банковской деятельности».

5. Судебная практика:

— Определение СК по гражданским делам Новосибирского областного суда от 12.09.2013 по делу N 33-6802/2013;

— Постановление ФАС Московского округа от 27.08.2002 N КГ-А40/5572-02;

— Постановление ФАС Поволжского округа от 02.09.1999 N А65-520/98-С1-16;

— решение Саровского городского суда Нижегородской области от 12.09.2012 по делу N 2-839/12;

— Постановление ФАС Восточно-Сибирского округа от 13.06.2006 N А19-4780/05-16-Ф02-2795/06-С2;

— Постановление Седьмого арбитражного апелляционного суда от 17.02.2014 N 07АП-343/14.

Росрыболовство пытается привлечь Общество к ответственности по п. 1 статьи 8.42 КоАП РФ., в связи с нарушением Водного кодекса (пп. 4, п. 15., ст.65)

Вопрос-ответ по теме

Росрыболовство пытается привлечь Общество к ответственности по п. 1 статьи 8.42 КоАП РФ., в связи с нарушением Водного кодекса (пп. 4, п. 15., ст.65). А именно транспорт Общества двигался по прибрежной не укрепленной береговой зоне. Однако, нам известно, что указанный пруд не входит в перечень объектов рыбохозяйственного значения, а так же в перечень объектов, контролируемых Мосрыбвод. Указанный пруд не примыкает к береговой линии ни морей ни рек и так .далее. Мы (Общество) хотим оспорить Постановление об административном нарушении, в связи с тем что настоящий пруд подходит под понятие водоохранных зон, и не входит в перечень контролируемых Мосрыбводом. Прошу помощи в подборе судебной практики и консультации по поводу подобных дел

Согласно п.2. ст. 65 Водного кодекса РФ, в границах водоохранных зон устанавливаются прибрежные защитные полосы, на территориях которых вводятся дополнительные ограничения хозяйственной и иной деятельности.

Согласно п. 6 ст. 65 Водного кодекса РФ, ширина водоохранной зоны озера, водохранилища, за исключением озера, расположенного внутри болота, или озера, водохранилища с акваторией менее 0,5 квадратного километра, устанавливается в размере пятидесяти метров. Ширина водоохранной зоны водохранилища, расположенного на водотоке, устанавливается равной ширине водоохранной зоны этого водотока.

Из вышеприведенных норм можно сделать вывод, что водоохранные зоны и прибрежные защитные полосы для пруда с акваторией менее 0,5 квадратного километра не устанавливаются.

В обосновании приведена судебная практика по данному вопросу.

Обоснование данной позиции приведено ниже в материалах ЮСС «Система Юрист».

  • ПОСТАНОВЛЕНИЕ ФАС ВСО от 21.03.2013 №№ А78-4564/2012, Ф02-463/2013

«Краевое государственное унитарное предприятие «Автомобильные дороги Забайкалья» (ОГРН 1027501162149, место нахождения: г. Чита, далее — предприятие) обратилось в Арбитражный суд Забайкальского края с заявлением к Забайкальскому территориальному отделу контроля, надзора и рыбоохраны Ангаро-Байкальского территориального управления Федерального агентства по рыболовству (ОГРН 1083808000715, место нахождения: г. Чита, далее — управление, административный орган) о признании незаконным и отмене постановления от 11.05.2012 N 24 о привлечении к административной ответственности.

Решением Арбитражного суда Забайкальского края от 4 сентября 2012 года заявленные требования удовлетворены.Постановлением Четвёртого арбитражного апелляционного суда от 12 ноября 2012 года решение суда первой инстанции отменено. По делу принят новый судебный акт об отказе в удовлетворении заявленных требований.

Не согласившись с постановлением суда апелляционной инстанции, предприятие обратилось в Федеральный арбитражный суд Восточно-Сибирского округа с кассационной жалобой, в которой просит его отменить, ссылаясь на отсутствие у административного органа полномочий по рассмотрению дела об административном правонарушении, предусмотренном статьей 8.42 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях (далее — КоАП Российской Федерации)*.Управлением представлен отзыв на кассационную жалобу.

Лица, участвующие в деле, о времени и месте рассмотрения кассационной жалобы извещены надлежащим образом (уведомления о вручении почтовых отправлений NN 06561 — 06564, информация на официальном сайте Федерального арбитражного суда Восточно-Сибирского округа в сети Интернет от 30.01.2013). Заявлением от 11.03.2013 N 24-62 административный орган попросил рассмотреть дело в отсутствие своего представителя.

Кассационная жалоба рассматривается в порядке, установленном главой 35 Арбитражного процессуального кодекса Российской Федерации. Как установлено арбитражными судами и подтверждается материалами дела, в ходе проведения 05.04.2012 оперативного рейда по охране водных биологических ресурсов и среды их обитания на реке Ага в Агинском районе Забайкальского края выявлено использование водоохранной зоны водного объекта с нарушением ограничений хозяйственной и иной деятельности, выразившееся в движении и стоянке транспортных средств предприятия, осуществляющих погрузку и вывоз песчано-гравийной смеси, в границах водоохранной зоны.

На основании акта осмотра от 05.04.2012 по факту нарушения пункта 4 части 15 статьи 65 Водного кодекса Российской Федерации управлением составлен протокол об административном правонарушении от 18.04.2012 N 3.Постановлением от 11.05.2012 N 24 предприятие привлечено к административной ответственности по части 1 статьи 8.42 КоАП Российской Федерации в виде административного штрафа в размере 200 000 рублей.

Не согласившись с вынесенным постановлением, предприятие обратилось с заявлением в Арбитражный суд Забайкальского края.

Суд первой инстанции пришел к выводу о наличии в действиях предприятия состава инкриминируемого ему правонарушения, но признал оспариваемое постановление о привлечении к административной ответственности незаконным, полагая, что оно было вынесено административным органом с превышением полномочий, предусмотренных частью 1 статьи 23.27 КоАП Российской Федерации.

Отменяя решение суда первой инстанции, апелляционный суд исходил из того, что управление действовало в пределах предоставленных ему законом полномочий, а выводы арбитражного суда основаны на неверном толковании норм права.

Проверив правильность применения норм материального права и соблюдения норм процессуального права по делу, Федеральный арбитражный суд Восточно-Сибирского округа не усматривает оснований для отмены постановления суда апелляционной инстанции.

В соответствии с пунктом 4 части 15 статьи 65 Водного кодекса Российской Федерации в границах водоохранных зон запрещается движение и стоянка транспортных средств (кроме специальных транспортных средств), за исключением их движения по дорогам и стоянки на дорогах и в специально оборудованных местах, имеющих твердое покрытие.

Частью 1 статьи 8.42 КоАП Российской Федерации установлена административная ответственность за использование прибрежной защитной полосы водного объекта, водоохранной зоны водного объекта с нарушением ограничений хозяйственной и иной деятельности в виде наложения административного штрафа на юридических лиц в размере от двухсот тысяч до четырехсот тысяч рублей.

Судами первой и апелляционной инстанций дана надлежащая оценка всем представленным в материалы дела доказательствам в их совокупности и сделан обоснованный вывод о доказанности наличия в действиях предприятия состава вменяемого административного правонарушения.В соответствии с частью 6 статьи 210 Арбитражного процессуального кодекса Российской Федерации при рассмотрении дела об оспаривании решения административного органа о привлечении к административной ответственности арбитражный суд в судебном заседании проверяет законность и обоснованность оспариваемого решения, устанавливает наличие соответствующих полномочий административного органа, принявшего оспариваемое решение, устанавливает, имелись ли законные основания для привлечения к административной ответственности, соблюден ли установленный порядок привлечения к ответственности, не истекли ли сроки давности привлечения к административной ответственности, а также иные обстоятельства, имеющие значение для дела. В соответствии с постановлением Правительства Российской Федерации от 11.06.2008 года N 444 «О Федеральном агентстве по рыболовству» осуществление полномочий по контролю и надзору за водными биологическими ресурсами и средой их обитания во внутренних водах Российской Федерации, за исключением внутренних морских вод Российской Федерации, а также Каспийского и Азовского морей до определения их правового статуса, возложено на Федеральное агентство по рыболовству (пункт 1 Положения о Федеральном агентстве по рыболовству). В силу части 1 статьи 23.27 КоАП Российской Федерации органы, осуществляющие контроль и надзор в области рыболовства и сохранения водных биологических ресурсов и среды их обитания, рассматривают дела об административных правонарушениях, предусмотренных, в том числе, статьей 8.42 КоАП Российской Федерации*.Согласно пункту 4 части 2 статьи 23.27 КоАП Российской Федерации рассматривать дела об административных правонарушениях от имени органов, указанных в части 1 настоящей статьи, вправе, в том числе, начальники отделов, заместители начальников отделов, главные и старшие государственные инспектора территориальных органов федерального органа исполнительной власти, осуществляющего контроль и надзор в области рыболовства и сохранения водных биологических ресурсов и среды их обитания.С учетом приведенных норм, вывод суда апелляционной инстанции о том, что управление действовало в пределах предоставленных ему законом полномочий, является правильным. Суждение заявителя кассационной жалобы об обратном, основано на неверном толковании положений части 1 статьи 23.27 КоАП Российской Федерации*, в связи с чем отклоняются судом кассационной инстанции. Нарушений норм процессуального права, являющихся в силу части 4 статьи 288 Арбитражного процессуального кодекса Российской Федерации безусловным основанием для отмены постановления суда апелляционной инстанции от 12 ноября 2012 года не установлено».

2.Постановление Четвертого арбитражного апелляционного суда от 03.12.2012 № А10-2291/2012

3. Постановление Пятнадцатого арбитражного апелляционного суда от 30.07.2013 № 15АП-5966/2013 № А32-164/2013

4. Постановление Двадцатого арбитражного апелляционного суда от 11.03.2013 № А23-4422/2012

Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього .

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 липня 2015 р.
за № 830/27275

Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про дорожній рух», «Про міліцію», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 401, постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 року № 314 «Про утворення деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 липня 2015 року № 796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 777/27222, з метою належного забезпечення функціонування патрульної служби МВС НАКАЗУЮ:

2. Департаменту патрульної служби МВС (Савчин О.Б.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра внутрішніх справ Е Згуладзе-Глуксманн та заступника Міністра генерал — полковника Ярового С.А.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
10.07.2015 № 842

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 липня 2015 р.
за № 830/27275

ІНСТРУКЦІЯ
з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає процедуру оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

2. Ця Інструкція розроблена відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про дорожній рух», «Про міліцію», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 401, постанов Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 року № 314 «Про утворення деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», від 17 грудня 2008 року № 1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення», від 17 грудня 2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 липня 2015 року № 796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 777/27222.

3. Терміни, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення:

повторність правопорушення — повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною другою статті 128, частиною другою статті 130 КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП);

посадова особа — начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу патрульної служби МВС, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов’язки, а також працівники патрульної служби МВС, які мають спеціальні звання;

сталий орієнтир — стаціонарно встановлений об’єкт (кут будівлі або павільйону зупинки маршрутних транспортних засобів, дорожній знак 5.60 «Кілометровий знак», опора електропередач, об’єкт дорожнього сервісу, порядковий елемент інженерної конструкції дороги тощо), який має свою назву, порядковий номер, іншу видиму відмінність серед подібних об’єктів та розташований уздовж вулиці або смуги відведення дороги. Сталим орієнтиром не є дерева, кущі, транспортні засоби, які стоять, тимчасові споруди або конструкції, пересувні торговельні споруди, огорожі будівельних майданчиків або місць проведення дорожніх робіт, інші об’єкти, розташування яких на місцевості в подальшому неможливо об’єктивно визначити чи геометрія, розміри або місце розташування яких можуть з часом змінюватися;

схема місця дорожньо-транспортної пригоди — зображення місця пригоди у вигляді схеми, яка оформляється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками та на якій графічно відображаються й фіксуються всі об’єкти та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об’єктивного визначення її причин.

II. Розгляд справ про адміністративні правопорушення

1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (стаття 276 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127 — 1 — 129, частинами першою — четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) КУпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

2. Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122 — 2, 122 — 4, 122 — 5, частинами другою та третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127 — 1, статтями 130, 139, частиною четвертою статті 140, статтею 188 — 28 КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, учинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

3. Розглядати від імені органів МВС справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 121 — 1, 121 — 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев’ятою і десятою статті 133 — 1 КУпАП, — працівники патрульної служби МВС, які мають спеціальні звання;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (у частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 124 — 1, частинами другою і третьою статті 126, частиною третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 — 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 — 1, частинами першою — третьою статті 140 КУпАП, — начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу патрульної служби МВС, начальник відділу внутрішніх справ або особа, що виконує його обов’язки.

4. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи, передбачені статтею 24 — 1 КУпАП.

Особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121 — 127, частинами першою — третьою статті 130, статтею 139, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника щодо зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 — 1 КУпАП.

5. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою та сьомою статті 121, статтею 130 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу долучається довідка за підписом посадової особи, зазначеної в частині другій статті 222 КУпАП, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення, прийняте в справі рішення.

6. Постанова про оплатне вилучення транспортного засобу, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем (частина перша статті 311 КУпАП).

7. Під час вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (частина перша статті 36 КУпАП). У цьому випадку посадова особа накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які вона має право розглядати.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина друга статті 36 КУпАП).

8. Справа про адміністративні правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної служби МВС (додаток 1).

9. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою здійснюється провадження; оскаржувати постанову в справі.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Законні представники мають право: знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який (яка) розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

10. Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент учинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який установлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП;

8) наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

9) смерть особи, стосовно якої було розпочато провадження в справі.

11. Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його (її) компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

12. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок (стаття 279 КУпАП).

13. Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Якщо під час розгляду справи посадова особа прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали прокурору, органу досудового розслідування (стаття 253 КУпАП).

14. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (стаття 33 КУпАП).

15. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до неї доцільно застосувати захід громадського впливу (стаття 21 КУпАП).

16. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення (додаток 2).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, та транспортний засіб, його номерний знак; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також інформацію про порядок і строк її оскарження.

17. Відповідно до статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:

про накладення адміністративного стягнення;

про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 — 1 КУпАП;

про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься під час оголошення усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

18. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

19. Посадова особа патрульної служби МВС, яка розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію (стаття 282 КУпАП).

20. Винесення постанови щодо керування транспортними засобами особами, які не мають права керування таким транспортним засобом (відсутня необхідна категорія), так само, як і щодо передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, здійснюється відповідно до частини другої статті 126 КУпАП.

Положення частин першої та другої статті 126 КУпАП не застосовуються до осіб, які в установленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Винесення постанови щодо керування транспортними засобами особами, позбавленими права керування транспортним засобом, слід провадити за частиною третьою статті 126 КУпАП.

21. Винесення постанови за вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою, другою, третьою та шостою статті 121, може здійснюватися за місцем скоєння правопорушення за наявності відомостей про те, що це порушення не є повторним протягом року. У разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається тільки протокол про адміністративне правопорушення, який у п’ятиденний строк надсилається до підрозділу патрульної служби МВС, Державтоінспекції МВС за місцем проживання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду. Після перевірки особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, повідомляється про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Дані про вчинення особою повторних адміністративних правопорушень заносяться інспектором з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС до алфавітної книги (додаток 3) після набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Посадова особа патрульної служби, яка подає матеріали до розгляду, готує довідку про відсутність (наявність) повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за адміністративними матеріалами за правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, — довідку про належність транспортного засобу.

22. У разі скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення внаслідок її неправомірного винесення за даним фактом проводиться службова перевірка. Стосовно винної посадової особи відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» вживаються заходи дисциплінарного впливу, відомості про які додаються до матеріалів перевірки.

III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення

1. Постанова у справі про адміністративне правопорушення виконується уповноваженим на те органом у порядку, установленому КУпАП та іншими законами України.

У разі винесення кількох постанов у справах про адміністративні правопорушення щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо (стаття 300 КУпАП).

2. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом (стаття 301 КУпАП).

3. За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6, 9 статті 247 КУпАП, орган (посадова особа), який виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, припиняє її виконання (стаття 302 КУпАП).

Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначено статтею 303 КУпАП.

4. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, виконується органом (посадовою особою), який виніс таку постанову.

Якщо постанова у справі про адміністративне правопорушення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, йому вручається копія такої постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 КУпАП.

5. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України (стаття 307 КУпАП).

6. У разі несплати правопорушником штрафу в строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у п’ятиденний строк супровідним листом, форма якого наведена в додатку 4 до цієї Інструкції, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом. Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» постанова, що надсилається до органу державної виконавчої служби, повинна бути скріплена печаткою підрозділу, який її надіслав, містити дату набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, визначений статтею 303 КУпАП.

7. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, за якою стягнуто штраф, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс таку постанову.

8. У разі винесення постанови суду про позбавлення права керування транспортним засобом тимчасово вилучене посвідчення водія особі, стосовно якої застосовано вказаний захід адміністративного стягнення, не повертається на термін позбавлення права керування транспортним засобом.

9. Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом іншим адміністративним стягненням (пункти 3, 4 частини першої статті 293 КУпАП), вилучене посвідчення водія повертається особі, у якої його було вилучено.

10. Водії транспортних засобів вважаються позбавленими права керування транспортним засобом з дня набрання чинності постановою про позбавлення цього права. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

У разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, інспектор адміністративної практики або особа, яка виконує його обов’язки, у триденний строк надсилає правопорушникові повідомлення про позбавлення права керування за місцем його проживання, у якому зазначає дату винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної служби МВС у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.

Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, стосовно якої застосовано вказане адміністративне стягнення, повертаються вилучені в неї документи відповідно до чинного законодавства. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після успішного складання нею іспитів для отримання права керування.

11. Посвідчення водія, вилучене в порядку, передбаченому статтями 317 та 318 КУпАП, зберігається в підрозділах реєстраційно-екзаменаційної роботи за місцем проживання порушника.

IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

1. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник патрульної служби МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення (додаток 5), копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює порушникові його права і обов’язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

У разі складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 124 — 1, частинами другою та третьою статті 126, частиною третьою статті 127, статтями 128, 129, 132 — 1, частиною шостою статті 133 — 1, частинами першою — третьою статті 140 КУпАП, начальник або заступник начальника Управління патрульної служби МВС, командир окремого підрозділу патрульної служби МВС чи його заступник виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

За адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою та шостою статті 121, статтями 121 — 1, 121 — 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127 та частинами третьою, шостою, восьмою, дев’ятою, десятою і одинадцятою статті 133 — 1 КУпАП, працівники патрульної служби МВС, які мають спеціальні звання, відповідно до своїх функціональних обов’язків самостійно виносять постанови у справах про адміністративні правопорушення.

2. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 122, частиною третьою статті 123, частинами першою — четвертою статті 130 КУпАП, наявність свідків є обов’язковою;

акт перевірки технічного стану транспортного засобу;

акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

У разі тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265 — 1 КУпАП) робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписаний також цими особами. У разі відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі робиться запис про це, який засвідчується підписом свідків. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

3. При вчиненні особою будь-якого з порушень, передбачених частинами першою — сьомою статті 121, частинами першою, другою статті 128 та частинами першою — третьою статті 130 КУпАП, за кожне порушення складається окремий протокол про адміністративне правопорушення.

4. Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність відповідно до статті 15 КУпАП.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань — військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у статті 15 КУпАП, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 15 КУпАП).

Під час документування таких порушень особа, на яку покладено обов’язки інспектора з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС, в обов’язковому порядку повідомляє військову комендатуру гарнізону за місцем учинення порушення.

5. При складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 139, 140 КУпАП, до нього необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 6) з відповідними замірами та схемою про:

пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;

самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття;

пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;

умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;

порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо;

порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188 — 28 КУпАП, щодо невиконання законних вимог посадових осіб патрульної служби МВС щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, додаються акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та копія раніше надісланого (врученого) листа.

6. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121 — 1, 122 — 5, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132 — 1, 206 — 1 КУпАП, працівник патрульної служби МВС тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (додаток 7).

При застосуванні блокування транспортного засобу уповноваженою особою патрульної служби МВС, яка прийняла таке рішення, на лобовому склі автомобіля на видному місці залишається повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу (додаток 8).

V. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП

1. Водії та інші особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП).

2. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

3. Результати огляду, проведеного в присутності двох свідків працівником патрульної служби МВС з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і патрульної служби МВС, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення.

У разі проведення огляду в закладах охорони здоров’я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.

4. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я посадова особа патрульної служби МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП

1. У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

схема місця ДТП (додаток 9), що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником патрульної служби МВС;

пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

показання технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження;

інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення в справі.

У випадках, коли учасникам ДТП заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчий для проведення огляду місця події відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Одночасно на місці оформлення відповідних документів про адміністративні правопорушення водіям видаються довідки про пошкодження транспортних засобів (додаток 10). Копія схеми або фотографії з місця ДТП надаються учасникам пригоди за їх письмовою заявою в підрозділі патрульної служби МВС, працівники якого оформили зазначене ДТП.

На схемі місця ДТП повинні бути графічно зображені та зафіксовані такі об’єкти:

ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода;

сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;

транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів;

сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїзної частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;

інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини та ін.), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїзної частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту тощо;

координати місця зіткнення, наїзду тощо відносно сталих орієнтирів;

ширина проїзної частини разом з роздільними смугами;

ширина тротуарів, узбіччя;

розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;

розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;

розташування дорожньої розмітки;

розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;

розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:

марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;

номерний знак транспортного засобу;

власник транспортного засобу;

перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП.

Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

2. Складена на місці пригоди схема місця ДТП долучається до матеріалів справи. Зазначена схема підписується особами — учасниками ДТП, а також працівником патрульної служби МВС, який її склав.

3. Якщо на місці ДТП працівник патрульної служби МВС не може об’єктивно визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, або відсутні прямі докази її вини, оформлені матеріли ДТП протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС, на території обслуговування якого сталася пригода, або особі, яка виконує його обов’язки.

4. Інспектор з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС або особа, яка виконує його обов’язки, під час розгляду матеріалів ДТП повинен(нна) в найкоротший, але не більше одного місяця з моменту скоєння ДТП, термін, установити всі обставини її скоєння, ужити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи (осіб), яка (які) скоїла(и) адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої(их) особи (осіб) протокол(и) про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

5. Якщо для об’єктивного розгляду матеріалів ДТП необхідно залучити експерта, інспектором з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС або особою, яка виконує його обов’язки, у триденний строк з моменту скоєння ДТП готується відповідний лист до регіонального підрозділу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС з переліком питань, які треба з’ясувати для прийняття об’єктивного рішення у справі.

6. Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого підрозділу патрульної служби МВС або в орган чи підрозділ міліції, на території обслуговування якого сталася пригода, для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши самостійно схему місця ДТП та підписавши її особисто.

Працівник патрульної служби МВС здійснює огляд транспортних засобів та діє відповідно до вимог цієї Інструкції. Схема місця ДТП, складена водіями транспортних засобів, долучається до матеріалів справи.

7. При складанні схеми місця ДТП рекомендується:

застосовувати спеціальні креслярські приладдя (лінійки, лекала тощо);

користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;

не порушувати масштабу зображення;

деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;

використовувати винесення фрагментів за схему.

VII. Порядок здійснення тимчасового вилучення посвідчення водія

1. У разі вчинення водієм порушення, за яке відповідно до статті 265 — 1 КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник патрульної служби МВС тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення і видає тимчасовий дозвіл (додаток 11) строком дії три місяці. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

2. У тимчасовому дозволі на право керування транспортним засобом з лицьового боку гасяться (перекреслюються) категорії транспортних засобів, права на керування якими водій не має, проставляються дата тимчасового вилучення посвідчення водія, посада, прізвище працівника патрульної служби МВС, а також робляться такі записи:

1) у графі «Дата складання» вказується дата (день, місяць, рік) вчинення правопорушення (наприклад, 06.05.2009);

2) у графі «Стаття КУпАП» вказуються стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення та частина цієї статті, якою передбачена відповідальність за порушення (наприклад, частина перша статті 130 КУпАП);

3) у графі «Серія, номер нагрудного знака» вказуються серія та номер нагрудного знака працівника патрульної служби МВС, який склав протокол про адміністративне правопорушення;

4) у графі «Серія, номер протоколу про адміністративне правопорушення» вказуються серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником патрульної служби МВС.

3. У разі скоєння адміністративного правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, особою, у якої посвідчення водія тимчасово вилучено за попереднє (попередні) адміністративне(і) правопорушення, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, виданий у першому випадку, не поновлюється. У відповідних графах тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом працівником патрульної служби МВС робляться відмітки за фактом виявленого правопорушення.

4. Втрачений тимчасовий дозвіл поновлюється в підрозділі патрульної служби МВС, Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративної території міста або району за місцем проживання власника дозволу після документального підтвердження інформації про його попередню видачу.

5. У разі вчинення особою, якій уже видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, повторного адміністративного правопорушення, за яке передбачено позбавлення такого права, цій особі новий дозвіл видається лише після закінчення строку дії попереднього дозволу, але на термін не більше трьох місяців з моменту скоєння такого правопорушення.

6. Повторні тимчасові дозволи на право керування транспортним засобом видаються інспектором з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС, Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративної території міста або району за місцем проживання правопорушника або особою, яка виконує його обов’язки.

7. Облік видачі та використання тимчасових дозволів на право керування транспортним засобом ведеться в журналі обліку надходжень та витрат бланків суворого обліку (додаток 12). Зіпсовані, повернуті або такі, що мають друкарський брак, бланки дозволів знищуються та списуються з обліку відповідно до чинного законодавства.

8. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.

VIII. Деякі аспекти діловодства у справах про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

1. Бланки протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами виготовляються відповідно до технічного опису бланка тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами (додаток 13), технічного опису бланка постанови у справі про адміністративне правопорушення (додаток 14), технічного опису бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 15).

Кількісний облік надходження, видачі та використання бланків ведеться особою, на яку покладено обов’язки інспектора з адміністративної практики підрозділу патрульної служби МВС, у журналі обліку надходження та витрат бланків.

2. Особа, яка здійснює контроль за використанням бланків про адміністративне правопорушення та постанов про адміністративне правопорушення в підрозділах патрульної служби МВС, одночасно здійснює перевірку правомірності оформлення адміністративних матеріалів.

3. Корінець до тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом заповнюється працівником патрульної служби МВС, який його видав, та надалі зберігається у відповідному підрозділі патрульної служби МВС для здійснення належного контролю за правомірністю його видачі учасникам дорожнього руху та списання під час проведення щомісячних ревізій.

4. Облік використання бланків здійснюється відповідно до журналу обліку надходження та витрат бланків протоколів.

5. Про виявлення зіпсованих бланків (механічні пошкодження, друкарський брак) доповідається керівнику підрозділу патрульної служби МВС.

6. За наявності підстав для повернення тимчасово вилучених документів (постанова суду, довідка посадової особи органу кримінально-виконавчої інспекції, відповідний акт із відміткою посадової особи про усунення виявлених порушень та наявність документів, які підтверджують сплату штрафу) тимчасово вилучені документи повертаються власникові.

Документи, які є підставою для повернення тимчасово вилучених посвідчень водія або ліцензійних карток на транспортний засіб, а також тимчасові дозволи на право керування транспортними засобами долучаються до картки обліку адміністративного правопорушення.

7. Справи про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підлягають зберіганню протягом трьох років. Матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі в електронному вигляді протягом трьох місяців з моменту фіксації порушення.

8. Посвідчення водія особи, позбавленої права керування транспортними засобами, з копією постанови суду у триденний строк від дня надходження постанови суду надсилаються до центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів. Якщо посвідчення водія не було вилучене під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, до зазначеного підрозділу реєстраційно-екзаменаційної роботи також у триденний строк надсилається копія постанови суду.

9. Облік видачі та списання бланків, облік виявлених порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та ведення відповідних журналів додатково здійснюється з використанням автоматизованих інформаційно-пошукових систем.

IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства

1. Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом (стаття 16 КУпАП).

2. Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року члени дипломатичного корпусу, адміністративно-технічні працівники та обслуговуючий персонал посольств мають дипломатичний імунітет.

Члени дипломатичного корпусу мають дипломатичний імунітет постійно, а адміністративно-технічний та допоміжний персонал тільки під час виконання своїх службових обов’язків.

3. Транспортні засоби дипломатичного та консульського корпусу також мають імунітет від обшуку, арешту.

4. При порушенні правил дорожнього руху особою, яка має імунітет, після перевірки документів, що посвідчують її особу і підтверджують статус (дипломатичний паспорт, дипломатична картка, консульська картка), уповноваженою особою патрульної служби МВС складається рапорт, а документи повертаються власнику. Забороняється здійснювати стосовно зазначеної особи будь-які заходи затримання або інші примусові дії, за винятком випадків, коли надання свободи сприятиме продовженню правопорушення.

5. Якщо особа, яка має дипломатичний імунітет, керує транспортним засобом у стані сп’яніння, їй пропонується припинити керування. Огляд на стан сп’яніння в медичних закладах проводиться у разі її згоди. У цьому випадку посадова особа патрульної служби МВС повідомляє чергового підрозділу патрульної служби МВС. У таких випадках рекомендується запрошувати на місце виявлення правопорушення представника дипломатичного представництва, при якому вказана особа акредитована.

При відмові від проходження медичного огляду і спробах продовжити керування транспортним засобом особою, яка має дипломатичний імунітет, подальший рух цього автомобіля не допускається, у зв’язку з чим у присутності двох свідків складається рапорт із зазначенням вичерпних відомостей про особу правопорушника. У рапорті обов’язково вказується, що зазначена особа керувала транспортним засобом у стані сп’яніння (указуються ознаки сп’яніння), відмовилася на прохання працівників патрульної служби МВС вийти з автомобіля, пояснити свою поведінку і пройти медичний огляд. Після складення рапорту забороняється вживати будь-яких заходів щодо затримання цієї особи або інші примусові дії. Цій особі пропонується скористатися послугами таксі або попутного транспорту, надається можливість викликати по телефону інший автомобіль або водія. Про факт затримання автомобіля під керуванням особи, яка має дипломатичний імунітет, негайно інформуються чергова частина підрозділу патрульної служби МВС і Департамент патрульної служби МВС. До рапорту додаються пояснення свідків.

6. Рапорт та інші матеріали щодо порушення правил дорожнього руху особами, які мають дипломатичний імунітет, у п’ятиденний строк надсилаються до Департаменту патрульної служби МВС з подальшою передачею їх до Міністерства закордонних справ України, про що особа, яка має дипломатичний імунітет, попереджається на місці вчинення адміністративного правопорушення.

7. Оформлення матеріалів про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства, які не мають дипломатичного імунітету, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Під час оформлення матеріалів про вчинене іноземцем або особою без громадянства правопорушення йому рекомендується вирішити всі питання щодо провадження в адміністративній справі за місцем учинення цього порушення. Працівники патрульної служби МВС повинні використати всі передбачені законодавством можливості щодо розгляду та виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення в найкоротші строки.

8. Справи про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства, які не мають дипломатичного імунітету, розглядаються за місцем скоєння адміністративного правопорушення.

9. Під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів під керуванням іноземців або осіб без громадянства у протоколі про адміністративне правопорушення в рядку «Номерний знак» зазначаються національні реєстраційні номери транспортного засобу іноземця або особи без громадянства (літерні і цифрові символи).

10. Після закінчення тримісячного строку незатребувані посвідчення водія іноземців з копією постанови (рішення) суду надсилаються до Департаменту патрульної служби МВС для подальшого направлення до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України і повернення власникам.

Начальник
Департаменту патрульної
служби МВС
майор міліції

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.