Юрист немов сВ

Особистий юрист Олена Лукаш

Олена Лукаш – наймолодший міністр в уряді, яким донедавна керував Микола Азаров. Вона очолила Мін’юст у липні минулого року – у 36 років. За цей час пані Лукаш відзначилася скандалом навколо держреєстрів, а також тим, що супроводжувала президента Януковича під час візиту до Москви 17 грудня, коли Росія вирішила надати Україні кредит у 15 мільярдів доларів.

Коли Азаров представляв Олену Лукаш колективу міністерства, він сказав: «Вона була з нами у важкі часи». Маючи на увазі завжди вірного партійного юриста Лукаш.

Кондитер із Сєвєродонецька

Місто хіміків Сєвєродонецьк, що на Луганщині, стало відоме всій Україні в 2004 році завдяки так званому «з’їзду сепаратистів». Нині про Сєвєродонецьк усе частіше згадують як про малу батьківщину міністра юстиції Олени Лукаш. Саме в місцевому ПТУ №92 вона отримала свою першу спеціальність – повара-кондитера.

Хоча в офіційній біографії міністра про це згадки немає, на сайті Сєвєродонецької міськради директор училища вітає її із призначенням на посаду керівника української юстиції. «Її викладачі ще в роки навчання зауважували: росте неординарна людина, – каже директор ПТУ №92 Микола Лищишин. – Казали, що молодшій сестрі Тетяні є з кого брати приклад. Власне, вона теж багато чого досягла».

«Міністру юстиції буде цікаво дізнатися, що з 370 учнів ніхто не стоїть на обліку в міліції», – зазначає сайт Сєвєродонецької міськради в статті про свою землячку.

В 19-річному віці Олена Лукаш переїхала в Київ. Після закінчення вишу вона пішла працювати юристом у ТОВ «Агентство «Іменем закону», яке зареєстроване на Бессарабці. Невдовзі в агентство влаштувалися одногрупник Олени Юрій Іващенко та її сестра Тетяна. Згодом вони втрьох стануть співвласниками юридичного агентства.

Пізніше «Іменем закону» заснувало адвокатську фірму «Юридичне агентство «Лібера». У витягах з ЄДР видно, що в 2007 році співвласниками агентства були Тетяна Лукаш та Юрій Іващенко. А Олена Лукаш працювала там простим юристом. Раніше «Лібера» знімала під офіс квартиру на вулиці Полтавській, 5, але роки три тому з’їхала в невідомому напрямку.

«Права рука» Гавриша

Вихід на велику політичну сцену для Олени Лукаш стався під час судового процесу «Ющенко проти ЦВК» у 2004 році, де нинішня в.о. міністра юстиції виступала на боці Януковича. Оскарження президентських виборів у Верховному суді телеканали транслювали в прямому ефірі.

Представник ВР у Конституційному суді Анатолій Селіванов згадує, що в 2004-му Олена Лукаш допомагала йому на громадських засадах у Союзі юристів: «Коли зайшов до мене Гавриш і спитав, чи є в мене якісь юристи для роботи в штабі, я порекомендував її».

Тоді Степан Гавриш був представником кандидата Януковича у Верховному суді. У розмові зі «Слідством.Інфо» Гавриш зізнався, що кандидатуру Лукаш спочатку оцінив скептично, адже вона отримала юридичну освіту в неспеціалізованому виші. Втім, Лукаш наполегливо працювала й поступово доросла до його помічника.

«У ВСУ я представляв інтереси Януковича як адвокат. Щодня виголошував промови, і так сталося, що вона, а не інші, більш професійні юристи, стала моїм основним помічником. Вона залишалася постійно біля мене й була дуже віддана судовому процесу. Ідейно від початку вона була на стороні біло-блакитних. Оскільки вона мала гарний голос і натхнення цим процесом, то іноді ставила запитання й навіть коментувала щось, але захисником вона не була», – пригадує Гавриш.

Засідання Верховного суду в 2004 році: тут уперше засяяла зірка Олени Лукаш. Кадр із телетрансляції

За його словами, після програшу другого судового процесу Януковичем, він пропонував Лукаш створити юридичну фірму й працювати на себе, однак вона відповіла: «Ні, я піду в Партію регіонів, я вже про все домовилася».

Лукаш і «Межигір’я»

У штабі регіоналів Олена Леонідівна поступово стала своєю. Там оцінили її відданість партії й лідеру й на парламентських виборах 2006-го року дали достатньо високий – 26-й – номер у партійному виборчому списку, що дозволило Лукаш легко пройти до парламенту.

Втім, вона швидко обміняла депутатський мандат на можливість працювати поряд з Януковичем – перейшла з парламенту на посаду першого заступника міністра кабміну.

Під час роботи в уряді Олена Лукаш долучилася до виведення «Межигір’я» із державної власності, про що писала «Українська правда». Вона від імені уряду відмовилась від позовних вимог щодо визнання недійсним договору про оренду «Межигір’я». «Як вбачається з матеріалів справи, договір не порушує права та інтереси кабміну», – пояснила Лукаш своє рішення в березні 2007-го.

На позачергових парламентських виборах 2007 року Лукаш знову стала народним депутатом. За час роботи в парламенті VI скликання подала 28 законопроектів та 33 депутатські запити. Один і них є особливо цікавим.

6 листопада 2009 року Лукаш звернулася до МВС та СБУ із запитом щодо незаконних дій співробітників цих відомств відносно ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп». Ця фірма займалася продажем металоконструкцій та металевих труб.

Згідно з рішенням суду, в 2008 році вказана компанія мала поставити 750 погонних метрів сталевих труб для будівництва газопроводу в Полтавській області. Але, як виявилося згодом, привезений матеріал не відповідав будівельним нормам: «труби були не новими та мали явні ознаки впливу корозії». Пізніше експерти дійшли висновку, що дії «Оптпостач-Бізнесгруп» завдали державі збитку на 92 тисячі 844 гривні.

У листопаді 2009 року, коли Лукаш заступалася за фірму, «Оптпостач-бізнесгруп» розпочала процедуру банкрутства. Допитаний у ході судового засідання директор компанії заявив, що йому за плату запропонували стати номінальним керівником цієї фірми. Також він повідомив, що написав довіреність і не несе відповідальності за дії фірми.

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру, директором згаданої фірми на той час був Алексєєв Олександр Григорович. Він навідріз відмовився спілкуватися з нами: «Нема мені чого з вами зустрічатися, тим більше на тему моєї роботи».

У прес-службі Мін’юсту на запит «Слідства.Інфо» щодо того, чому народний депутат Лукаш взялася захищати сумнівну фірму, відповіли: «Народний депутат України самостійно обирає форму та спосіб реагування на листи, які подаються на його адресу». У відповіді також зазначили, що, на жаль, документи по цій справі не збереглися, тому детальнішої інформації ми не отримаємо.

Повернення у владу

У 2009 році Олена Лукаш оберігала Віктора Януковича від допитів у генпрокуратурі у справі про отруєння Віктора Ющенка. На допит до слідчого Галини Климович з’являлися й тодішній президент Ющенко, і прем’єр Тимошенко, але народний депутат Янукович не приходив. У відповідь на десять повісток Лукаш написала генпрокурору, що керівник слідчої групи Климович «порушує охоронювані конституційні права Януковича».

Янукович старання свого юриста оцінив і одразу після перемоги на президентських виборах призначив Лукаш першим заступником глави адміністрації президента та представником президента в Конституційному суді. Одним з її ключових завдань було представлення інтересів Януковича в КСУ під час скасування політреформи 2004 року. Зокрема, під час слухань у цій справі Лукаш сказала, що Партія регіонів припустилася помилки, проголосувавши новий Основний закон і настав час цю помилку виправити.

Після повернення старої Конституції в руках Януковича сконцентрувалася вся повнота державної влади.

«Людина нормальна, якби не Партія регіонів»

Переїхавши до Києва на початку 2000-х років, сестри Лукаш жили на Теремках, на проспекті Глушкова, 51 в однокімнатній квартирі. Як стверджують сусіди, після подій 2004-го року сестри переїхали в трикімнатну квартиру на 9-му поверсі в тому ж під’їзді.

Колишній сусід міністра Борис Євгенович пригадав історію десятилітньої давнини, коли Олена Лукаш надала йому безкоштовну юридичну допомогу під час побутової суперечки: «Там була дрібна справа, але нас хотіли надурити. Я її в ліфті зустрів і поскаржився. Вона допомогла: телефонувала й писала скарги. Так вона людина нормальна, якби не Партія регіонів. « За його словами, депутатство Лукаш ніяк не позначилося на добробуті під’їзду та прибудинкової території: «Вони з сестрою завжди були зайняті».

У під’їзді нам також розповіли, що після одруження з нинішнім головою Служби зовнішньої розвідки, Григорієм Ілляшовим, – Лукаш переїхала жити в будинок до чоловіка, а в квартирі залишилася мешкати її сестра Тетяна, яка нині є секретарем ЦВК. Час від часу сусіди бачать як її привозить додому службовий автомобіль.

За даними «Слідства.Інфо», Олена Лукаш має квартиру у новобудові бізнес-класу на Подолі, на вулиці Ярославській, 7/9. Щоправда, консьєрж у під’їзді сказала, що ніколи на бачила там Олену Лукаш, а квартира, яка, ймовірно, їй належить, стоїть порожня. До речі, у декларації міністра вказано, що вона володіє трьома квартирами, метраж яких понад 100 квадратних метрів.

«Квартира в цьому будинку метражем більше 100 квадратів коштує понад три мільйони гривень», – повідомив нам ріелтор одного зі столичних агентств нерухомості.

У декларації Олени Лукаш за 2012 рік можна побачити, що її річний дохід становив 231,2 тисяч грн. На квартиру на Подолі з таким доходом пані Лукаш треба працювати 13 років.

У декларації також зазначено, що міністру юстиції належить автомобіль Lexus RX-350 2009 року випуску. На вході до міністерства «Слідство.Інфо» побачило вишневий Lexus з номерами АА-9999-СВ, на якому, зі слів співробітників міністерства, і приїздить на роботу Олена Лукаш.

Свої люди

В оточення Лукаш потрапляють лише перевірені люди.

Заступник міністра юстиції – керівник апарату міністерства Юрій Іващенко пройшов із нею майже весь кар’єрний шлях. Навчання в одному виші, робота в «Агентстві «Іменем закону», а потім спільне заснування «Юридичного агентства «Лібера». Коли Олена Лукаш була призначена заступником міністра кабміну, Іващенко став її помічником. А далі всі його посади є віддзеркаленням посад Лукаш, лише з приставкою «помічник».

Молодша сестра Тетяна Лукаш, з якою Олена багато років прожила під одним дахом, також може дякувати кар’єрному злету сестрі. Можливо, що саме завдяки протекції Олени Лукаш Тетяна стала членом ЦВК за квотою Партії регіонів. А зрештою, вона отримала портфель секретаря Центрвиборчкому.

Нині Лукаш-молодша готує засідання ЦВК, доводить рішення комісії до територіальних виборчих дільниць, а без її підпису протокол засідання ЦВК є недійсним.

Чоловік Олени Лукаш Григорій Ілляшов, з яким вони одружилися вже після народження дитини, із червня 2010-го року очолює Службу зовнішньої розвідки України. Він – кандидат на окреме розслідування.

Також джерела повідомляють, що Олена Лукаш має тісні зв’язки зі скандальною депутаткою Валерією Матюхою. Перед тим як потрапити у Верховну Раду за списком Партії регіонів у 2006 році, Матюха працювала у вже згаданому юридичному агентстві «Лібера», до діяльності якого були причетні сестри Лукаш та Юрій Іващенко.

У 2010 році Валерія Матюха стала заступником директора Державного підприємства «Прогрес», яке займається експортом зброї та належить до сфери впливу чоловіка Лукаш – Ілляшова. «Матюха мені розповідала, як вони з Оленою Лукаш пили шампанське прямо на вулицях Києва, коли в 2006 році стали депутатками», – розповів «Слідству.Інфо» на умовах анонімності колишній підлеглий Валерії Матюхи у ДП «Прогрес».

Ми хотіли самі розпитати про дружбу Матюхи та Лукаш, однак на наш телефонний дзвінок пані Валерія відповіла: «Вибачте, нічим не можу вам допомогти».

Оцінити діяльність пані Лукаш на посаді міністра непросто. За півроку своєї роботи вона відзначилася лише історією з держреєстрами.

З початком протестів в Україні Лукаш одразу включилася в загальнонаціональні процеси, чим вкотре підтвердила, що залишається юристом, якому президент Янукович довіряє особисто. Надто оперативні погрози про введення НС – зайве тому підтвердження.

Спецпроект «ЧЕСНО про УРЯД». Реалізується учасниками руху ЧЕСНО: ГО «Центр-UA», Інститутом Масової Інформації та Інститутом Медіа Права в партнерстві з Агенцією журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» та бюро журналістських розслідувань «Свідомо».

Алла Шершень, «Слідство.Інфо», спеціально для УП

Адвокат Олег КУПРІЄНКО: «Кожну людину пропускаю через своє серце і душу»

Напередодні професійного свята юристів «Главная» поспілкувалася з відомим у Чернігові адвокатом Олегом Купрієнко.

Його захисту потребували міський голова Олександр Соколов, батько Акту проголошення Незалежності Левко Лук’яненко, народні депутати України. Церква нагородила Олега Купрієнка орденом св. кн. Володимира IV-го ступеня за благодійність і захист прав людей.

Від педагога і «купи-продай» до адвоката,

Або «все по вісім»

— Це довга історія. Якщо починати зі школи, закінчив середню школу із золотою медаллю, вступив до Чернігівського педагогічного інституту на фізико-математичний факультет, який теж закінчив з відзнакою.

8 років працював вчителем. В буремні 90-ті, оскільки зарплатня вчителя не забезпечувала належного утримування сім ’ ї, довелося покинути роботу, яка мені дуже подобалася і подобається зараз, і піти в бізнес. 8 років працював у бізнесі.

Починали від «купи-продай» у сфері торгівлі нафтопродуктами, займалися виробництвом. Зараз якась частина бізнесу залишилася. Але я сам особисто цим бізнесом не займаюся.

В кінці 90-х , коли все більш-менш почало входити у встановлені законом рамки, виникли питання, які довелося розв’язувати у встановленому законом порядку. Почав ходити по судах, представляючи інтереси свого підприємства. Оскільки у мене виходило, став давати поради іншим. Мені стало цікаво.

Коли я вже виріс із бізнесових штанців, вирішив радикально змінити професію. І ось так, напівсерйозно, наполовину з гумором вступив на юридичний факультет Київського міжнародного університету, який в Чернігові більше знають як Інститут інформації, бізнесу і права. Який успішно закінчив.

Здав адвокатські іспити і зараз займаюся адвокатською практикою вже теж майже 8 років. Тобто, якось в житті так склалося: 8 років вчителював, 8 років у бізнесі.

— Так. Але я не планую по закінченню 8 років адвокатської діяльності змінювати свій фах. Мені робота подобається, я нею із задоволенням займаюся.

— Про мене мабуть більше б сказали люди, інтереси яких я захищаю. І вони про це сказали у 2010 році, коли шляхом голосування мене визначили як найкращого адвоката. Я цим пишаюся, але не хизуюся. Це оцінка моєї роботи.

За свою роботу я отримую матеріальну винагороду, але багато справ я веду не тому, що мені за це платять, а тому що бачу що людина потребує захисту та допомоги і їй більше нема до кого звернутись.

Я не ставлю собі за мету заробляти на цьому великі капітали чи гроші, але з іншого боку це професія, яка має забезпечувати мою сім’ю.

Коли представляєш та захищаєш інтереси людей в судах, в органах державної влади і місцевого самоврядування думаєш не про гроші, а про справу.

Про роль «фізмату» у юриспруденції

— Дуже велике значення має саме те, що я закінчив фізико-математичний факультет.

Склад розуму і логічного мислення, який був заданий ще тоді, дуже допомагає мені в роботі із законами, з законодавчими актами.

Деякі судді у мене запитають: «Ти фізмат не закінчував?». Я питаю: «Звідки ви взяли?». Відповідають, що логіка побудови лінії захисту у мене вбачається математична.

Зміна професії не є зрада бізнесових чи педагогічних інтересів. Це шлях реалізації себе в цьому житті. Тим більше, я побачив, що можу чогось більшого досягнути в житті, допомагаючи бізнесу. А бізнесу я допомагав і буду допомагати. Причому не стільки за гроші скільки за ідею.

Так виходить, що завжди стаєш на бік людини, яка своєю працею і своїм розумом створює робочі місця. А держава, як ми добре знаємо, намагається з того ж бізнесу зняти штани, який він не встиг одягти.

Людина повинна займатися тим, чим вона може і вміє займатися. Якщо людина вирощує картоплю чи огірки виробляє автомобілі чи панчохи, вона повинна цим займатися. А захищати її інтереси і ходити по судах — це вже робота юристів, адвокатів, тобто людей нашої професії.

Клієнти: міський голова Олександр Соколов, народні депутати Левко Лук’яненко, Віталій Корж

— Наведіть найцікавіші і найяскравіші моменти з вашої практики. З якими відомими людьми зводила доля?

— Працював і працюю з народними депутатами України Левком Григоровичем Лук’яненко– людиною якою я пишаюсь, яка стояла у основ незалежності України, Віталієм Терентійовичем Коржем. Тривалий час я є його помічником-консультантом.

Двічі на виборах Чернігівського міського голови минулого і позаминулого разу був особистим адвокатом Олександра Володимировича Соколова.

З протоколу: «Інспектор запропонував випити,
я відмовився, а він образився»

— Якщо з гумором, то коли читаєш протоколи допитів свідків, підозрюваних, там буває дуже багато речей, достойних журналів «Крокодил» чи «Перець».

Люди чомусь звертаються до адвоката вже в крайніх ситуаціях. Спочатку чомусь питають сусідів, родичів, ще когось. А коли нічого не вийшло, вже йдуть до адвоката. І коли вже людина прийшла до адвоката і у неї горе то тут не до сміху. Якщо не горе, то проблема.

А гумор стосується більше адміністративних протоколів. Працівники міліції не всі читають протоколи в частині пояснень порушника. Коли водія штрафують за перевищення швидкості, а він в поясненні пише, що інспектор запропонував мені випити, я відмовився і він на мене образився. Були і цікавіші випадки.

Конституцію треба виконувати.

Жодний суд не може забороняти мирні збори

— Повернемося до Левка Лук’яненка. Як можете оцінити події 24-го серпня, коли в столиці міліція перегородила дорогу мирній демонстрації, після чого на допит викликали автора Акту проголошення Незалежності?

— Я був адвокатом Віталія Терентійовича Коржа, коли його викликали у Головне слідче управління після подій 24-25 червня у Печерському суді коли там невідомі особи з посвідченнями працівників суду вчинили хуліганські дії. Це вже більше стосується діючої влади та політики.

А з Левком Григоровичем і його оточенням все гаразд, жодних порушень з його боку не було. Це моє глибоке переконання.

Я вважаю, коли правові засади суспільства свідомо плутають з політикою, через що страждають права і свободи громадян, це найстрашніше. Якщо суд забороняє нам збиратися на площі, аби відсвяткувати головне свято країни, це неправильно м’яко кажучи. Оскільки ми маємо Конституцію, її потрібно виконувати. яка б вона не була. Якщо в Конституції записано, що люди мають право на мирні зібрання, то ніхто цього права не може порушувати. Не може ніякий районний суд дуже далекої від Києва області чи обласного центру приймати рішення про заборону збиратися громадянам в тому чи іншому місці. Не може голова адміністрації подавати позову до суду, щоб суд заборонив його ж виборцям збиратися і сказати, що вони хочуть в цьому житті. Так бути не повинно. Я ярий противник таких методів роботи і таких засобів утримання влади в своїх руках. Не можна такого робити.

Скоїв злочин? Стань на коліна,
покайся, компенсуй збитки

— Ви берете участь в справах, коли бачите, що правда на боці людини? Чи доводиться злочинців також захищати?

— Кажу відверто. Доводиться захищати і злочинців, і нормальних людей, які потрапили під прес системи. Моя позиція чітка і ясна. Якщо я бачу, що людина дійсно вчинила злочин, то моє відношення до нього наступне: падай на коліна, визнавай вину, просись, відшкодовуй збитки, і тоді у тебе є шанс повернутися до нормального життя. А використовувати якісь хитрощі чи колізії в законі, щоб відвертого злочинця «відмазати» від покаранні – це не мій стиль, це не мій профіль і я цим не займаюся. Якщо злочин доведений, тут нема чого ховатися і нікуди дітися. Винний має нести покарання. Щоб покарання було меншим – відшкодовуй збитки, допомагай слідству і в подальшому не порушуй закон.

Буду землю гризти, якщо людина невинна

Олег Купрієнко навів приклад одного дня своєї роботи. Якраз перед інтерв’ю він повернувся зі складного судового процесу, який проходив у смт. Ріпки Чернігівської області:

— Сьогодні на процесі розглядалась кримінальна справа в якій слідство на мою думку фактично призначило винного, змусил його написати явку з повинною і за це обвинувачення просять 10 років ув’язнення. Підсудний плаче і каже, що його там взагалі не було. Поки суд не завершений і вина не доведена, я не можу оголошувати про кого йдеться, але впевнений, що суд прийме справедливе рішення. Такі випадки бувають. Мене обурює коли в боротьбі за гарну звітність страждають людські долі. Коли я бачу, що є великий сумнів в тому, що людина дійсно винна і злочин доведений я буду землю гризти і доводити всім своїм єством недоведеність вини, незалежно від того, платять мені за це гроші чи ні.

Але все одно Церква особливо не жалує юристів і акторів. За захист неправедного і примірку на себе чужої душі відповідно…

— Щодо Церкви, то в квітні вона нагородила мене орденом св. кн. Володимира IV-го ступеня в тому числі за те, що я захищаю права людей, займаюся благодійністю. Визначати хто правий, а хто ні в цьому житті може тільки суд. Якщо він визначив неправильно, є вищий Суд. Але на нього ми потрапимо лише тоді, коли вже з цього світу підемо і навряд дізнаємось про результат.

А що, на вашу думку, змінилося у цьому світі в судах з часів Понтія Пілата?

— За великим рахунком і по суті змінилося не дуже багато. Є людина, яка уповноважена державою чи іншими людьми чинити суд, судити. Найтяжче, що в цьому житті може бути, — це взяти на себе відповідальність визнавати хто винуватий, а хто ні. Є люди, які уповноважена владою судити інших. А це найтяжчий тягар у житті. Тому я співчуваю і розумію суддів. Серед юристів у них доля найтяжча. Прокурор обвинувачує, захист захищає, а судить суддя! Ми несемо відповідальність за долю людей, але вирішує її людина в мантії, людина, що приймає рішення і повинна з цим далі жити. Я щиро бажаю суддям, щоб всі їх підсудні були вдячні їм за справедливі рішення. А з огляду на те, які судді отримують зарплати, я взагалі це вважаю насмішкою над судовою системою та людьми, що там працюють. Людина, якій держава довірила вирішувати людські долі, не повинна думати, як влаштувати своє життя та забезпечити майбутнє. Тільки той хто не знає цієї роботи може думати інакше.

«Вступ сина на юрфак супроводжувався
силовим тиском з мого боку»

Як молодь ставиться до професії юриста? Чи перспективна вона в плані заробітку? Що змінилося в ставленні до колись найпопулярніших професій психолога, юриста, економіста?

— Нічого особливо не помінялося. Професія юриста і зараз дуже популярна. Раніше про статки юристів, адвокатів не дуже було відомо. А зараз про це показують фільми, розказують по ТБ, пишуть в газетах. Розумний адвокат – це людина забезпечена. Перш за все молодь цікавиться тими напрямками і професіями в житті, де можна влаштуватися і забезпечити свої сім’ї, своє майбутнє. Професія юриста завжди була в ціні. Юрисконсульт на підприємстві – це поважна людина, яка має в порівнянні з іншими спеціалістами більш високий заробіток. Але ж йдучи вчитися на юриста, не всі усвідомлюють, наскільки ця професія багатогранна і важка. Тому що рано чи пізно треба починати впливати на вирішення людської долі. А це тягар, який не кожний винесе. Це не просто прийти в суд, поляпати язиком, отримати гроші і все „в шоколаді”. Ні. Це тяжка робота. Кожну людину ти пропускаєш через себе, через своє серце і через свою душу. Іноді виходиш з процесу і вже нічого тобі не хочеться. Потрібно піти в ліс, вимкнути телефон, кудись сховатись, щоб нікого не чути і не бачити. Без цього ти не зможеш нормально відновитись, щоб далі захищати людей.

Кожного свого клієнта я захищаю, наче він мій родич, а в кінці процесу ми вже дійсно як рідні. Вже знаєш, чим людина дише, де живе, що їсть, які в нього родичі і чим хворіють. Це психологічно важко. Не треба думати, що отримав диплом юриста і все в житті вдалося. Не кожний може працювати за фахом і далеко не кожний росте професійно і стає адвокатом, суддею чи прокурором. Не кожному це дано, не кожний може розбиратися в тонкощах і колізіях законодавства.

Своїм дітям Ви б порадили?

— Так. Мій менший син закінчив юридичний факультет, зараз працює помічником адвоката. Йому це рішення давалося тяжко. Вступ на юрфак супроводжувався силовим тиском з мого боку. Він не хотів. Зараз він змінив своє відношення і я бачу, що йому це подобається, у нього виходить. Отримувати задоволення від роботи це один з найважливіших чинників в житті. А бачити своє продовження в дітях то найбільше щастя. Хоча кожний має право вирішувати куди піти і як застосувати свої знання.

Бей Юліан Михайлович

Юрист , 4 500 грн

Повна зайнятість, неповна зайнятість, дистанційна робота.

Вік: 36 років Місто: Львів

Контактна інформація

Шукач вказав телефон та ел. пошту.

Щоб відкрити контакти, увійдіть як роботодавець або зареєструйтеся.

Знання мов

Додаткова інформація

Бей Юліан Михайлович
Зісканована чорно-біла фотографія
Адреса:Постійна: 80300, Львівська обл., м. Жовква . вул. Св. Трійці , 3В, кв. 11 тел. [ відкрити контакти ] (див. вище в блоці «контактна інформація»)

(якщо тимчасової адреси нема, то слово “постійна” не вказується). моб. [ відкрити контакти ] (див. вище в блоці «контактна інформація») для повідомлень email: [ відкрити контакти ] (див. вище в блоці «контактна інформація»)
Мета:Додаткова робота , дистанційна, постійна
Освіта:
09.2001 – 09.2005

Міжрегіональна академія управління персоналом спеціальність юрист , диплом спеціаліста .

09.1999 – 06.2001Львівський «Коледж економіки і права спеціальність молодший спеціаліст , правознавство

Досягнення:Витримав конкурсний відбір на підготовку спеціаліста після отримання диплому бакалавра.

09.2006 – 12.2012
02.2005 – 05.2006
10.2004 – 02.2005
літо 2008
весна 2001(Вказати де працював і що робив включаючи всі види практик, тему дипломного проекту)
Юрисконсульт КП « Жовківське ВУВКГ»
Юрисконсульт КП « Жовкватеплоенерго»
Інженер програміст КП « Жовкватеплоенерго»
Будівельні роботи для спорудження офісного приміщення .
Ознайомча практика у Жовківському відділі Юстиції .

Навички:(Висвітлити, що конкретно навчився робити і зможеш робити самостійно
перш за все за спеціальністю, а також у інших областях)
Складання позовних заяв , цивільно правових договорів , претензійна робота , представництво у суді
Робота в середовищі Windows, робота з програмами MS Office – рівень користувача.
Ділове спілкування, робота з людьми. Хоббі автомобілі , автомобільна техніка , ремонт атомобілів з самого малку з 12 років .
Мови:Українська – рідна, російська – вільно, польська – розмовний рівень,
Англійська – розмовний рівень.

Особисті дані:Рік народження 1982, неодружений, відповідальний, комунікабельний
Інтереси:Психологія, техніка, комп’ютерна графіка, література, туризм, спорт, музика
Рекомендації:На вимогу від викладачів кафедри (назва)

Святой юрист

Ученый – криминалист согласился на расстрел, чтобы спасти отца многодетного семейства. Память новомученика Юрия Новицкого 13 августа

Прославленный в лике святых новомучеников известный юрист, общественный деятель и педагог Юрий Петрович Новицкий (1882-1922) принадлежал к роду дворян, девизом которого были слова:

«Честь и совесть превыше всего!»

Следователь заботится о преступниках

Юрий Петрович Новицкий был сыном мирового судьи. Его юность прошла в Киеве: он учился на юридическом факультете (стажировался в Геттингене) и жил в доме своего дяди, известного профессора-богослова Ореста Новицкого.

После учебы Юрий преподает на кафедре уголовного права в Киеве и работает следователем. Его особенный интерес вызывала тема преступлений против личности.

У следователя Новицкого не было никакого профессионального выгорания и деформаций: работа совершенно не мешала видеть в преступниках людей, нуждавшихся в участии и сострадании. Вскоре по инициативе Новицкого создается отдельный судебный орган по делам несовершеннолетних преступников, и организация приюта для детей, родителей которых отправили в ссылку или на каторжные работы.

В 1918 году Юрий Новицкий, уже профессор Петроградского университета, создает Педагогический институт социального воспитания нормального и дефективного ребенка.

Во время революции Новицкий занимает должность председателя Общества петроградских православных приходов, пытаясь найти компромисс с властями по поводу изъятия церковных ценностей: средства должны были идти на помощь голодающим, на что они и собирались, а не на «нужды революции». За участие в этой деятельности он был арестован и 13 августа 1922 года расстрелян.

«Прошу пощадить остальных»

Группа подсудимых в зале суда. Петроградский процесс 1922 г. по делу об изъятии церковных ценностей. Фото с сайта zagorsk.ru

Вместе с Юрием Новицким был арестован его близкий друг, настоятель Казанского собора протоиерей Николай Чуков. Прот. Николай был многодетным отцом. Профессор Новицкий утешал и ободрял друга, переживая за судьбу его семьи.

Во время следствия Юрий Петрович сказал, что не признает себя виновным в приписываемых ему обвинениях, но, желая спасти друга, добавил:

«Если кому нужна в этом деле жертва, я готов без ропота встретить смерть, прошу лишь о том, чтобы этим ограничились и пощадили остальных привлеченных».

Так и получилось: профессор Новицкий был расстрелян, а многодетному отцу жизнь сохранили.

Прот. Николай Чуков, настоятель Казанского кафедрального собора, ректор Богословского института. Фото 1920-х гг. Фото с сайта wikipedia.org

Прощение матери, отправившей сына на смерть

Намного проще простить далекого и мало знакомого человека, чем родного и близкого. А если на кону — жизнь?

Юрию Новицкому не только удалось взять часть обвинений на себя, но и послать записку из камеры смертников своей матери, которая и отправила его в тюрьму.

Документы на арест Юрия Новицкого были выписаны на адрес матери, с которой он не проживал. Пелагея Дмитриевна могла не сообщать чекистам о местонахождении сына. Но она не стала скрывать это от «голодранцев» — не смогла сдержать дворянского высокомерия и не желала «опуститься» перед новой властью до лжи. Возможно, если бы не древнеримские понятия матери о чести, ее сын остался бы на свободе. Но, зная о поступке матери, сын успокаивает ее совесть и шлет свою горячую любовь. Ни гнева, ни упрека:

«Дорогая мама. Прими известие с твердостью. Я знаю давно приговор. Что делать? Целую тебя горячо и крепко. Мужайся».

Оглашение приговора. Петроградский процесс, 5 июля 1922 г. Фото с сайта ruskline.ru

Юрия Новицкого расстреляли 13 августа 1922 года вместе с митрополитом Петроградским Вениамином и другими новомучениками. После расстрела участники «следствия» начали делить вещи расстрелянных между собой, о чем записали в документах.

«19 сентября 1922 года.
Акт. (В скобках указаны фамилии товарищей, которые забрали себе вещи Юрия Новицкого)
Мы, нижеподписавшиеся, комиссия в составе: председателя — члена Коллегии Петрогубревтрибунала т. Еремеева; членов: члена коллегии Смирнова и коменданта Кандакова, на основании резолюции председателя трибунала на рапорте коменданта от 14 июля с.г. произвели оценку имущества осужденного Новицкого, подлежащего конфискации согласно нижеприведенной ведомости:
Диван, к нему кресел 2, стульев мягких 3 — 1 200 р. (Смирнов)
Стульев золоченых 5 — 150 р. (Лебедев)
Стульев мягких 2 — 50 р. (Смирнов)
Маленькие столики 4 — 100 р. 3 (Лебедев), 1 (Смирнов)
Экран 1 — 25 р. (Михайлов)
Картин в рамках 8 — 400 р. 1 (Нейдар), 1 (Смирнов Н), 1 (Лебедев), 3 (Смирнов А.), 2 (Михайлов).
Настольная лампа 1 — 50 р. (Лебедев)
Шкафчик 1 — 75 р. (Кандаков)
Кровать железная 1 — 200 р. (Еремеев)
Письменный стол 1 — 200 р. (Лебедев)
Итого: 2 450 р.

Все перечисленные вещи бывшие в долгом употреблении и частью сильно потрепаны».

Юрист немов сВ

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

ПРАВНИ́К, а́, ч., рідко. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників.. помалу зосередилась коло судового радника (Фр., VI, 1951, 208); Доктор Зінгер з фаху був правник — теоретик юриспруденції (Смолич, Сорок вісім. 1937, 208); Хоч батько і був правником за фахом, однак своїм покликанням вважав художню літературу (Літ. Укр., 28.II 1969, 3); * У порівн. Ірина.. вміла в таких хвилях, немов правник, заговорювати й заспокоювати паню радникову (Коб., I, 1956, 71).

Правник, ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.