Ч1 ст 286 ук

Ч1 ст 286 ук

Уголовный кодекс предусматривает несколько составов преступлений в сфере безопасности дорожного движения и эксплуатации транспорта. В связи с дорожно-транспортными происшествиями чаще всего речь идет о нарушении правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицами, которые управляют транспортными средствами (ст. 286 УК Украины).

В первом полугодии 2016 г. в Одесской области ежемесячно регистрировалось в среднем около 90 уголовных производств по ст. 286 УК. Так, по состоянию на июнь 2016 г. в Одесской области расследовалось в общей сложности 527 таких дел. О подозрении по этим делам за 6 мес. 2016 г. было объявлено только в 34 случаях. А с обвинительным актом в суд за этот период было направлено лишь 23 дела. В значительно большем числе случаев (182) производства были закрыты за отсутствием состава преступления. Судьба 497 других дел еще не была решена, прежде всего, в связи с длительностью экспертиз, проводимых по такой категории дел.


За 2015 г. отношение дел, переданных в суд с обвинительным актом, к делам, закрытым за отсутствием состава преступления, было примерно таким же – 124 к 569. Причем, в 2015 и 2016 гг. количество направленных в суд ходатайств об освобождении от уголовной ответственности не превышало 1% от общего количества дел.

Ответственность по ст. 286 УК Украины наступает только в том случае, если потерпевшему причинены телесные повреждения средней тяжести, тяжкие телесные повреждения либо смерть. Поэтому по такой категории дел всегда назначается судебно-медицинская экспертиза для определения степени тяжести телесных повреждений или причин смерти.

Если потерпевшему причинены телесные повреждения средней тяжести, то действия водителя квалифицируются по ст. 286 ч. 1 УК. Это преступление небольшой тяжести, за которое предусмотрено наказание в виде штрафа, исправительных работ, ареста или ограничения (но не лишения) свободы. Также суд может принять решение о лишении права управления транспортным средством на срок до 3-х лет. Если же потерпевшему причинены тяжкие телесные повреждения или смерть, то действия водителя квалифицируются по ст. 286 ч. 2 УК. Это тяжкое преступление, за которое предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок до 8 лет, также с возможностью лишения права управления транспортным средством. Состав преступления, предусмотренный ст. 286 ч. 3 УК, касается случая гибели нескольких людей.

Классификация составов преступлений, содержащихся в ст. 286 УК, влияет, среди прочего, на возможность освобождения лица от уголовной ответственности (в связи с деятельным раскаянием, примирением с потерпевшим и т.п.), а также на применение амнистии.

Ключевым моментом в расследовании этого вида преступлений является установление причинной связи между нарушениями водителями правил дорожного движения и наступившими последствиями. Дело в том, что нарушить правила могут одновременно все участники ДТП. Рассмотрим пример, когда при перекрестном столкновении один из водителей въехал на перекресток на запрещающий сигнал светофора, а другой водитель проезжал перекресток с превышением скорости и совершил столкновение с автомобилем перового водителя. Разумеется, первый водитель не имел права выезжать на перекресток в рассматриваемом случае. Вместе с тем, второй водитель обязан был выполнить требование п. 12.3 ПДД, а именно, – в случае возникновения опасности для движения принять меры для уменьшения скорости движения вплоть до остановки транспортного средства. Но превышение вторым водителем скорости помешало ему своевременно выполнить это требование. Эксперту будет поставлен вопрос, имел ли второй водитель техническую возможность избежать ДТП. Если эксперт придет к выводу, что второй водитель имел такую возможность, но, тем не менее, совершил столкновение, то тем самым будет установлена причинная связь между нарушением вторым водителем п. 12.3 ПДД и столкновением. При решении вопроса о гражданско-правовой ответственности второго водителя суд, конечно же, учтет совместную (обоюдную) вину обоих водителей. Однако, для привлечения второго водителя к уголовной ответственности решающее значение будет иметь та самая причинная связь между его действиями, совершенными вопреки ПДД, и такими последствиями столкновения, как причиненные первому водителю телесные повреждения.

Пример дела о ДТП, в котором как раз и ставился вопрос о нарушении ПДД обоими водителями, представлен в этом материале. В нем один из участников ДТП излагает обстоятельства этого дела. Автор констатирует: «Я не обратился к адвокату, специализирующемся по ДТП. Меня подвела уверенность, а вернее – самоуверенность, в своей невиновности, а также наивная вера в честное правосудие».

Статья 286 УК Украины

Статья 286. Нарушение правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицами, которые управляют транспортными средствами

Нарушение правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицом, управляющим транспортным средством, повлекшее пострадавшему средней тяжести телесное повреждение, — наказывается штрафом от двухсот до пятисот необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, либо арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок до трех лет или без такового.

  1. Те же деяния, повлекшие смерть потерпевшего или причинили тяжелое телесное повреждение, — наказываются лишением свободы на срок от трех до восьми лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок до трех лет или без такового.
  2. Деяния, предусмотренные частью первой настоящей статьи, если они повлекли гибель нескольких лиц, — наказываются лишением свободы на срок от пяти до десяти лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок до трех лет.

Примечание. Под транспортными средствами в настоящей статье и статьях 287, 289 и 290 следует понимать все виды автомобилей, тракторы и другие самоходные машины, трамваи и троллейбусы, а также мотоциклы и другие механические транспортные средства.

Редакция статьи на 14.11.2014

Примечание. Необлагаемый минимум доходов граждан составляет 17,00 грн.

Другие статьи раздела:

Также смотрите дополнительную информацию об участии автоадвоката в уголовном, административном и гражданском процессах в разделе «СТАТЬИ».

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. В умовах технічного прогресу розвиваються всі види механічного транспорту, збільшується потужність та швидкість руху транспортних за­собів. Крім позитивних змін у роботі транспорту, це породжує і негативні явища. Більш реальною стає можливість настання тяжких наслідків — заги­бель чи травмування людей, знищення чи пошкодження транспортних за­собів, вантажів та ін. Важливою умовою безпечної роботи всіх видів ме­ханічного транспорту є дотримання всіма учасниками правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Серед усіх транспортних злочинів це пося

гання є найбільш поширеним, у зв’язку з чим кримінально-правові заходи бороть­би з цим злочином набувають особливої актуальності.

2. У примітці до цієї статті перераховані транспортні засоби, на яких мо­же бути вчинений цей злочин. До них належать всі види автомобілів, трак­тори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

3. Серед автомобілів є вантажні і легкові, машини спеціального призна­чення — санітарні, пожежні, спортивні, автокрани, навантажувачі, вишки, поливальні, а також автобуси. Трактори — це самохідні колісні машини та на гусеничному ходу, призначені для перевезення вантажів, а також вико­нання різноманітних робіт — сільськогосподарських, будівельних, лісових тощо. Інші самохідні машини призначені для будівельних, дорожніх, сільськогосподарських та інших робіт — грейдер, комбайн, бульдозер, кран, екскаватор тощо. Трамваї і тролейбуси (пасажирські, вантажні, колієукла­дальні, ремонтні, спеціального обслуговування) належать до міського елек­тротранспорту, рух яких здійснюється відповідно до Правил дорожнього ру­ху. Мотоцикли і моторолери (дорожні, спортивні, спеціального призначен­ня) можуть бути з боковим причепом та без нього. Вони повинні мати дви­гун з робочим обсягом 50 куб. см і більше. Сюди також слід зарахувати мо­токоляски й інші транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг. Інші механічні транспортні засоби, які приводяться в рух за допомогою двигуна, — це різного роду всюдиходи, аеросани, амфібії то­що, крім мопедів, тобто двоколісних транспортних засобів, які мають двигун з робочим обсягом до 50 куб. см.

4. Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

5. Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки ру­ху й експлуатації транспорту. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею потрібно звертатись до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху та експлуатації механічного транспорту. Основ­ним нормативним актом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є «Правила дорожнього руху», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 13. Крім того, важливе значення має За­кон України «Про дорожній рух», який було прийнято ЗО червня 1993 р. (ВВР. — 1993. — №31). При визначенні характеру порушення правил без­пеки руху необхідно встановлювати, яку статтю чи пункт Правил поруши­ла особа, що керувала транспортним засобом. На це звертає увагу Пленум Верховного Суду України у відповідних постановах, присвячених справам про автотранспортні злочини.

6. Порушення правил безпеки руху може виявлятися в перевищенні швидкості, порушенні правил обгону, об’їзду перешкод, проїзду перехресть, правил користування світловими приладами, буксирування, а також їзди з причепом, проїзді на заборонений знак чи сигнал світлофора тощо.

7. Порушення правил експлуатації може полягати в недотриманні водієм технічних умов експлуатації, порушенні порядку перевезення паса­жирів, неправильному завантаженні, укладанні і закріпленні вантажів, експлуатації технічно несправних транспортних засобів тощо. Загальні ви­моги до технічного стану транспортних засобів викладені в розділі 31 «Правил дорожнього руху». Крім того, на автотранспорті України затвер­джені «Правила технічної експлуатації рухомого складу автотранспорту» (К.: Техніка, 1972). За статтею 286 КК кваліфікуються лише такі порушен­ня правил експлуатації, які пов’язані з безпекою руху транспортних за­собів. Тому не можуть кваліфікуватися за цією статтею порушення правил експлуатації, не пов’язаних із безпекою руху. Це, наприклад, порушення термінів технічного обслуговування транспортних засобів або недотриман­ня вимог при застосуванні видів пально-мастильних та інших матеріалів тощо. Порушення вимог законодавства про охорону праці, а також пору­шення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних, сільськогосподарських, будівельних та інших робіт, не підпадає під ознаки ст. 268 КК.

8. Слід розрізняти транспортні засоби, які призначені тільки для переве­зення вантажів і пасажирів, від інших самохідних машин (трактори, комбай­ни, бульдозери, грейдери тощо). Перші завжди рухаються згідно з «Правила­ми дорожнього руху». Інші самохідні машини можуть використовуватися для перевезення вантажів, а також для виконання різних робіт (сільськогоспо­дарських, дорожніх, будівельних та ін.). Якщо такі машини перебувають у ро­бочому стані, їхній рух здійснюється відповідно до «Правил дорожнього ру­ху». Виконання такими машинами інших робіт у процесі руху регламен­тується іншими правилами та інструкціями, порушення яких за певних умов може кваліфікуватися за іншими статтями Кримінального кодексу.

9. Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів настає незалежно від місця, де було допущено пору­шення (магістраль, шосе, вулиця, залізничний переїзд, двір, поле, територія підприємства тощо)

10. Другою ознакою об’єктивної сторони є суспільне небезпечні наслідки. Відповідальність за ст. 286 КК диференційована залежно від тяжкості наслідків, які настали. В частині 1 наслідками є середньої тяжкості тілесні ушкодження, в ч. 2 — тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, в ч. З — загибель кількох осіб.

11. Інколи порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту викликає наслідки, передбачені різними частинами ст. 286 КК. У таких ви­падках скоєне кваліфікується лише за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за більш тяжкі наслідки. За реальної сукупності злочинів, коли мали місце два і більше самостійних не пов’язаних між собою пору­шень, які викликали самостійні наслідки, відповідальність настає за су­купністю злочинів. Якщо особа двічі порушила і в різний час правила і в кожному з цих випадків загинула людина, то скоєне повинно кваліфікува­тись за ч. 2 ст. 286 КК. Якщо ж смерть двох і більше осіб є наслідком тієї самої транспортної пригоди, тобто одного або пов’язаних між собою кількох порушень правил, то відповідальність настає за ч. З ст. 286 КК.

12. Причинний зв’язок між діянням і наслідками, що настали, є обов’яз­ковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину. Для встановлення при­чинного зв’язку важливе значення має характер порушення. Інколи до таких порушень зараховують: керування транспортним засобом у нетверезому стані, з непрацюючим спідометром, відсутність у водія посвідчення на право керування транспортним засобом певної категорії та ін. Зазначені порушен­ня не можуть бути причиною тяжких наслідків. Причиною тяжких наслідків можуть бути лише такі порушення, які створюють реальну можливість на­стання наслідків. Це такий стан технічної системи транспорту в конкретній дорожній обстановці, який при подальшому розвитку подій і процесів пере­творюється в дійсність, тобто спричиняє суспільне небезпечні наслідки.

13. Певні труднощі виникають, якщо кілька причин породжують одні наслідки. Це можуть бути: неправильна поведінка інших учасників дорож­нього руху, особливі погодні умови, недоліки дорожнього покриття, не­задовільний технічний стан транспортного засобу тощо. У таких випадках призначаються експертизи, які допомагають встановити причинний зв’язок між порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспорту і суспіль­не небезпечними наслідками.

14. У тих випадках, коли наслідки перебувають у причинному зв’язку з порушеннями, які допустили два або більше водіїв, то всі вони притягають­ся до кримінальної відповідальності.

15. Суб’єктивна сторона цього злочину, визначається складністю об’єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причин­ним зв’язком між ними. У зв’язку з цим психічне ставлення особи слід виз­начати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. Щодо наслідків вина особи може бути тільки необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин визнається необережним.

16. Якщо буде встановлено, що спричинення смерті або тілесних ушкод­жень охоплювалось умислом водія, то скоєне повинне кваліфікуватися як умисний злочин проти життя та здоров’я людини.

17. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку та керує транспортним засобом. Під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням суб’єктом злочину є інструктор, який здійснює навчання кур­санта і знаходиться рядом з водієм. При притягненні до кримінальної відпо­відальності не має значення наявність або відсутність у водія права на управління транспортним засобом, є водій працівником транспортного під­приємства чи власником транспортного засобу тощо. На кваліфікацію також не впливає, чи має водій навички, досвід управління транспортним засобом певної категорії або в особливих умовах тощо.

18. Не підлягають кримінальній відповідальності особи, які підбурювали водія до порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, якщо це викликало наслідки, передбачені ст. 286 КК. Такі особи, не­залежно від умисного характеру дій, не є співучасниками цього злочину, то­му що він є необережним, а співучасть в таких злочинах не може мати місця.

19. На практиці інколи виникає питання про відповідальність хворих водіїв, які через це не забезпечили безпеки руху. Це питання повинне вирішуватись на загальних підставах. Якщо водій знає про наявність у ньо­го певної хвороби, яка може стати причиною тяжких наслідків, то він пови­нен нести відповідальність за цією статтею на загальних підставах.

Так, під час керування автобусом у водія стався епілептичний припадок, в ре­зультаті якого він знепритомнів, що призвело до загибелі трьох осіб. Суд не пого­дився з твердженням захисника, що водій не може бути притягнутий до криміна­льної відповідальності, оскільки був під час транспортної пригоди в стані неосуд­ності і не міг відвернути суспільне небезпечних наслідків. Було встановлено, що водій знав про наявність у нього хвороби, яка може викликати непритомність під час руху транспортного засобу і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків, тому був притягнений до кримінальної відповідальності. (Бюлетень Вер­ховного Суду СРСР. — 1971. — № 4. — С. 6). Проте відповідальність не настає у випадках, коли водій не знає про наявність у нього такої хвороби, яка під час ру­ху транспортного засобу може викликати непритомність і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків. У таких випадках відсутня вина водія, який не перед­бачав можливості настання суспільне небезпечних наслідків, не повинен був і не міг їх передбачити.

20. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту інколи поєднане із вчиненням інших посягань, що має кваліфікуватися за су­купністю злочинів.

Так, водій вантажної машини М. із помсти вирішив позбавити життя працівни­ка міліції К., який помітив, що водій спрямував на нього автомобіль, і почав утіка­ти, перебігаючи з однієї сторони вулиці на іншу. На перехресті автомобіль наздо­гнав потерпілого і спричинив йому смертельні ушкодження. Одночасно була ство­рена аварійна ситуація на перехресті. Для того щоб уникнути зіткнення, водій зустрічної автомашини різко загальмував і повернув вліво, внаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки. Водія М. було притягнуто до кримінальної відповідаль­ності за умисне вбивство і порушення правил безпеки руху та експлуатації транс­порту.

21. Практика свідчить, що при порушенні правил безпеки руху та експлу­атації транспорту водій часто залишає місце події і не надає допомоги осо­бам, які перебувають у небезпечному для життя стані. Внаслідок цього ство­рюється загроза настання смерті або інших тяжких наслідків. У багатьох ви­падках надання допомоги травмованим особам відвертає настання смерті, зменшує тяжкість наслідків.

22. Залишення в небезпеці в таких випадках повинне інкримінуватися в вину водію автомобіля, який причетний до аварії. Якщо транспортна подія сталася внаслідок порушення правил безпеки руху і експлуатації транспор­ту, то відповідальність настає і за злочин, передбачений ст. 286 КК. Якщо порушення правил не було, то відповідальність настає лише за ст. 135 КК.

23. За сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 і 289 КК, потрібно кваліфікувати діяння особи, яка незаконно заволоділа транспорт­ним засобом і при управлінні ним допустила порушення правил безпеки до­рожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому зазначені у ст. 286 КК наслідки.

Коментар до статті 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху

або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспорт-, ним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,-

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2 Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого

3 Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років

Примітка Під транспортними засобами в цій етапі та статтях 287 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини,

трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби

1 Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст 286, а його додатковим обовязковим об’єктом — життя і здоров’я особи

2 Транспортними засобами, в зв’язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 (а також які є ознакою складів злочинів, передбачених ст ст. 287, 289, 290), виступають транспортні

засоби: 1) які приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об’ємом понад 50 см або іншим механічним двигуном (електричним, паровим тощо), що забезпечує конструктивну швидкість, яка перевищує 40 км/год; 2) для керування якими потрібне посвідчення, що видається органами ДАІ і надає право пересування шляхами загального користування; 3> підлягають періодичному державному технічному огляду; 4) підлягають обов’язковому страхуванню цивільної відповідальності.

3. Об’єктивна сторона злочину включає такі обов’язкові ознаки:

1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у; 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов’язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожних знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами). Про поняття водіння і експлуатації машин див. коментар до ст. 415.

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов’язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів — правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів. Тому не охоплюється ст. 286 заподіяння шкоди під час ремонту транспортних засобів чи в ході виконання ними певних спеціальних (не транспортних) операцій (наприклад, під час переміщення ґрунту бульдо зером, збирання врожаю самохідним комбайном).

Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Про поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження див. коментар до ст. 122. Заподіяння в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху легких тілесних ушкоджень виключає застосування ст286,

Причинний зв’язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 наслідків.

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов’язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність

чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом.

5. Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286). Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, то скоєне кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. З ст. 286), За ч. З ст. 286 порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту кваліфікується тоді, коли смерть кількох осіб була результатом однієї дорожньої події. Дві чи більше подій, в результаті кожної з яких настала смерть однієї особи, не можна оцінювати як наслідок — загибель кількох осіб.

Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993р. Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994р. Закон України «Про автомобільний транспорт в ід 5 квітня 200 ї р. Правила дорожнього руху. Затверджені постановою КМ №1094 від ЗІ грудня1993р.

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №103 від 10 грудня 1996р.

Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України. Затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №22від 18 листопада 1997р.

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —

карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

КОМЕНТАР від ресурсу «ПРОТОКОЛ»:

Представляючи увазі юридичній спільноті подібні вироки ми відразу хочемо наголосити на м’якості та соціальній несправедливості покарання, яке призначається за смерть людини внаслідок порушення злочинцем правил безпеки дорожнього руху.

Уявимо як розуміє ситуацію пересічений громадянин. П’яний жлоб збив людину рухаючись заднім ходом по вулиці в місті. Побачивши це почав тікати, замість того щоб допомогти людині чи хоча б викликати швидку. Людина померла. Хоча в суді визнав свою вину, відмовився давати показання по суті справи прикрившись ст. 63 КУ та тим більше матеріально допомогти родичам загиблого. Підлягає максимальному покаранню та тривалому ув’язненню, яке відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України або ст. 135 КК Украъни — «Залишення в небезпеці» складає 8 років позбавлення волі.

Що робить суд? Суд першої інстанції призначає 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням, встановивши злочинцю іспитовий строк 3 роки. Суд апеляційної інстанції зменшує покарання з 5 до 3 років позбавлення волі. Фактично злочинець, який вбив людину у стані алкогольного сп’яніння та втік з місця злочину, ні дня не перебуває за гратами.

Навіщо цей гуманізм? Очевидно, що треба змінювати ст. 286 КК України та встановлювати більш жорстку санкцію, а також виділити в окремий склад злочину порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, прирівнявши до умисного вбивства.

Чим ще цікава ця справа. Суд визнає винним злочинця за ст. 135 КК України, максимальна санкція якої також 8 років, проте призначає на її підставі покарання 1 рік 6 місяців, яке за сукупністю злочинів не впливає на строк остаточного позбавлення волі.

Далі відмінно працює адвокат злочинця. Він оскаржує вирок суду апеляційної інстанції та доводить у ВС, що ненадання допомоги потерпілому та його смерть не вважаються тяжкими наслідками, які можуть згідно ст. 67 КК України обтяжувати покарання.

Згідно ст. 135 КК України та ч. 2, ст. 286 КК України смерть потерпілого є кваліфікуючою ознакою злочину, та не може вважатися тяжким наслідком завданим злочином. Як підкреслив ВС тяжкими наслідками є обставини безпосередньо пов’язані із самим злочином, але такі які виходять за межі його складу.

Відповідно до ч.4, чт. 67 КК України « Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує

Тобто, єдиною обставиною в даній справі, яка обтяжує покарання злочинця є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Проте оскільки судом призначене найменше покарання передбачене частиною 2, ст. 286 КК Україні, то не зрозуміло як це враховано.

На превеликий жаль внаслідок ДТП загинула людина, суд визнав винним водія та засудив за ч. 2 ст. 286 КК України – «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» до майже максимальної санкції – 7 років позбавлення волі.

Разом з цим суд задовільнив цивільний позов потерпілого в повному обсязі, що не часто буває у практиці. Поширені випадки, коли суд замість того щоб розглянути позов «роз’яснює» потерпілому, що йому необхідно з цим позовом звернутись у порядку цивільного судочинства і ще тривалий час з ним походити по судам. Чомусь багато суддів не люблять розглядати цивільні позови і критично сприймають додані до них докази заподіяної шкоди.

Цим вироком суд стягнув з засудженого 509500,37 грн., з них, що істотно – 482600,00 гривень моральної шкоди, а також стягнув зі страхової компанії 34800,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Слід додати, що добровільно засуджений жодних грошей потерпілому, але цивільний позов у суді визнав у повному обсязі.

На наш погляд стаття 286 КК України – «порушення правил безпеки дорожнього руху» звісно недосконала і не в частині санкцій, а в частині складу злочину. В деяких країнах сам факт перебування водія у нетверезому стані є злочином, а якщо «нетверезий» чи «наркотичний» порушив правила ПДР внаслідок чого загинула людина, то це прирівнюється до умисного вбивства з великими термінами ув’язнення у колонії суворого режиму.

В цій справі, яка розглядалась судами неодноразово, на жаль загинула людина, і суд застосував до засудженого ч. 2 ст. 286 КК України, яка при встановленні порушення ПДР, передбачає: «Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.»

Отже, поки що в нас кримінальний закон гуманний до цього виду злочину, проте і тут виникають питання, на які цією постановою ВСУ відповів наступне. Алкогольне сп’яніння обвинуваченого водія не є ознакою злочину, яка впливає на його кваліфікацію, а є обставиною, яка обтяжує покарання, у відповідності до ст. 67 КК України. Тому, ВСУ було відмовлено у заяві засудженого про вилучення з вироку, тієї обставини, що він був п’яний за кермом. Ця умова не є обов’язковою для засудження, проте покарання за іі наявності суд має призначати «по максимуму»

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.